По Малину курсуватиме «пільговий» автобус?

Підняття вартості проїзду у громадському транспорті та відмова перевізників безкоштовно перевозити пільговиків породили хвилю протесту останніх та низку запитань і до перевізників, і до влади, які можна узагальнити одним-єдиним: «Чому я, маючи гарантовані державою пільги, мушу платити оті чотири гривні?».

Отож, минулої п’ятниці відбулася зустріч заступника міського голови Петра Піковського, начальника УПСЗН Сергія Недогарка з перевізниками міста,

Коротко зупинимося на озвучених цифрах.

У місті наразі проживає 11030 пільговиків, котрі мають право на безоплатний проїзд. Субвенції з державного бюджету на відшкодування витрат, пов’язаних з їх цьогорічним перевезенням, затверджено у сумі 420 тис. грн. Це означає, що на кожного малинчанина-пільговика держава передбачала аж 38 гривен. У підсумку маємо 9 прогнозованих безкоштовних поїздок у рік!

Ситуація безрадісна. І нічим не краща минулого року, коли перевізниками міста було подано до управління праці для відшкодування понесених витрат від пільгового перевезення громадян 1824,9 тис.грн. З них прийнято в межах кошторисних призначень 27,4 % всіх поданих витрат або 500 тис. грн., які були використані вже за січень-серпень 2014 року, а із 1 серпня по 31 грудня – подані перевізниками розрахунки до зарахування не приймались.

За словами начальника УПСЗН Сергія Недогарка, листи про постійне недофінансування було направлено до усіх можливих інстанцій, починаючи від ОДА і закінчуючи Мінсоцполітики та Прем’єр-міністром. Відповіді практично однакові: ситуація усім відома і всі надіються на запровадження адресної допомоги.

З 1 червня кількість пільговиків у Малині зменшиться у 7 разів і становитиме за останніми прогнозами 1494 особи.

Але що робити зараз?

Перевізник Олександр Столяр у свою чергу пояснив, кого саме він безкоштовно возить і чому масово відмовляє іншим. За його словами, наразі вести бізнес дуже важко, ціни непрогнозовано зростають, не оновлюється автопарк. Останній автобус придбано у 2008 році. І підняття вартості проїзду до чотирьох гривень було вимушеним кроком. Інакше автобуси просто б не виїхали на маршрути. У деяких інших містах обласного значення вартість проїзду сягнула п’яти гривень. А реально затратна частина становить усі вісім гривень.

Найбільше скарг, за словами Олександра Столяра, надходить від тих пільговиків, котрі працюють у Києві. Отож, мають, окрім пенсії, ще й зарплату. І їм гріх нарікати на водіїв.

До того ж чомусь дуже багато пільговиків-медиків, які щоранку їздять на роботу. А от діти-сироти, діти з багатодітних родин, учасники бойових дій, учасники АТО, постраждалі та хворі 1 категорії користуються правом безкоштовного проїзду у повному обсязі. До того ж, особисто Столяр роздав 50 власних проїзних для тих, хто дійсно тяжкохворий та їздить на лікування. «Малинтранс» займається ще й благодійністю — перевозить безкоштовно військових, надає адресну допомогу малинчанам-учасникам АТО.

Після тривалих дискусій і обговорення можливих варіантів виходу з ситуації, що склалася (запровадження пільгових талонів, обмеження права на пільгу у часи «пік»), на розгляд відповідної комісії міськвиконкому буде подано наступну пропозицію:

по місту їздитиме так званий «пільговий» автобус.

Курсуватиме він по визначеному маршруту орієнтовно один раз на годину. Водій цього автобуса не відмовить у проїзді жодному пільговику. Як буде налагоджено проїзд пільговиків у звичайних автобусах і чи буде погоджено таку пропозицію, вирішиться уже зовсім скоро.

Поділитися: