Щойно я написала коментар про посадочні зупинки без лавок. Але поки писала, мене злегка «кошмарила» лавкова тема. Хотіла про нашу лавкову культуру написати в темі про зупинки, але вже не стала тулити докупи різні речі. Хоча, як не крути, їх можна об’єднати резюме «оце і є наша культура, взаємоповага і цінності».

Пропоную зазирнути в тему глибше через ті ж таки лавки. І запитати себе: а нам тре лавки? Нам, людям, які з них роблять практично місця випорожнення?

Центр обладнано лавками. От і волонтери недавно облаштували арт-простір на вулиці Кривенчука. І «помста» не забарилася.

Перегляньте світлини. Це просто фоторепортаж про людську «вдячність» за те, що хтось подбав, аби нам було де притулити дупу. І хочеться думати, що то дупи наробили. Включно з тими, в кого вони натомість голови.

Ірина Кримська