Думаю, коментарі допоможуть розібратися, до чого це все.
Я ж говорив, що без півлітри у коментарях не розберешся. А тут ще районка в пожар Васіних страстей коктейлю підкинула. І що ж там такого, що на диби нашого патріота поставило.
Але Є Одне Але: треба ще районку вчорашню знайти. Отож погнав.
Але, спершу - на «точку». У хазяйки «точки» під сковородою «МН» застелено, щоби скатерть в розочки не помарать. Трохи в плямах від жиру та кісточок від смажених карасиків. Витягла щоби пляшку замотати. Під сковорідку поклала з Юлькою. Бідкається.
- А, вообщє щось цього разу газеток малувато було. Кілька Юлькіних та Порошенкових. Война. Ой лишенько… Районка регулярно приходить. Ось минулої неділі куму поздравляли. Душевно так... Ось так, щоб менше бачили, - обережненько пляшку газеткою.
- Слухай, Іванівна, а вчорашньої газети немає?
- Картоплю огрібала, потім сіно гребла. Забула в штахетах. А вночі дощ - то й розкисло. Е, ще наносять, до зими назбираю.
Заглянув до сусіда.
- Сильович, районка є вчорашня.
- Є! – а сам так скоса хитренько на згорточок поглядає.
Ну, не самому ж пити.
- Вгризти є щось? Нарубай сала. А поки дай я гляну новості.
Так із-за чого наш Василь ото таку бучу підняв? Гортав я гортав ту газету– ніц не бачу. Гульк на «Кур’єр»: «ГОРІЛКА подорожчає на 9 гривень…» - ух ти. Зву сусіда... Побідкалися. Далі: «ВКОТРЕ має закрити…». Там про котельні. Е, до зими ще далеко. Що там ще: «ВКОТРЕ підтвердив особливість своєї психіки міський лідер «Свободи»…
- Ну, ні фіга сєбє лєс», - подумав я, - самим «Кур’єром» діставили до газети новину із прес-служби ОО ВО… Правда щось отой кур’єр десь заблукав на тиждень-два. Може також до Іванівни навідувався.
Сусіда вже стопарики на столик. Любота під навєсиком. Все буяє. У сусіда порядок. Грядочки як на картинці. Худобина пасеться. Розгортаю пакуночок. «МН» - за минулу суботу. «Завтра – День філолога»…
- Що там читаєш, наливай!, бо скоро по корову йти. Тяжко самому без хазяйки.
Цок. Тепло душевноє по тілу й мозгам. Газетку - в сторону. А сусід, закуривши.
- Слишь, Петро, а що там в районці про п-п-педо-педо-хвілів пишуть, - як ковтне, то трохи заікається.
- ???????, - хотів по третій розлити, але поставив на стіл,- Сильович, ти про що?
Сусід бере суботню районку й тикає в «Кур’єр».
- Ох, темний ти, а я, як прийде районка, всю її перечитую. На ось. Там написано, що зараз є лідером, а колись діток кохав.
- Та ну, - читаю:
«БРАК політиків-державників, професійних і відповідальних кадрів, неадекватність частини активістів на місцях – одна з причин стагнації держави, вважають політологи. Психічно хворим, скажімо, можна вважати малинського блогера, прочитавши його безграмотні виступи в інтернеті. Цього місцевого лідера за радянщини підозровали і у педофілії».
Н-да. Опять «ніфігасєбєлєс!»
- Сильович, Слухай, давай по третій.
- Давай, але ти мені скажи про кого пишуть?
- Поєхалі! – нє, в Іванівни «точка» конкретна, без пластика. - А я й сам не розберу. Анонізм… Тьху, - анонімізм. Я ось читаю на сайті. Ну, це в інтернеті така штука, то там нібито щось двоє гризуться. Один, отой, що на сайті, кричить, що всі типу п-дераси, а він типу Д’артаньяна. А ще рече, що один із тих, хто не Д’артаньян, в старенькому кожусі на санчатах народне добро тягав у тяжкі перебудовні. А той, хто, ніби-то, оті санчата тягнув, ніби-то прихватив газетку і зараз, ніби-то, отого, хто це сказав, ну, Д’артаньяна, у цій газеті пісочить. І все то через ідеологічну несумісність….
І що я буду пояснювати сусіду, як і сам не втну: хто з ким, коли і за що.
Свобода на інформаційному полі. Де хочеш – там і сядеш з припущеними штаньми. Але щоб так гадити?.. Як у тому анекдоті (до 18-ти та шляхетним дамочкам читати заборонено).
«Сваряться дві сусідки через межу.
- А ти, курва, з ким тільки не волочилася!
- А тебе весь район перетрухав.
- А ти така….!
- А ти сяка…!
- А я в такій позі…!
- А я ще в кращій вмію!
………………..
- А ти–а ти–а ти, - одна із сусідок уже слів не підбере, - а ти мін*т ніколи не робила!
- ??? Ні, кума, ну сваримося ми з тобою, але для чого вже так образливо із-за якоїсь межі.»
Думав, що півлітра поможе. Ніц не помогло…
Але Є Одне Але: Сусід запропонував у складчину й сам побіг до Іванівни.
Прощай розум – завтра зустрінемось.
вологість:
тиск:
вітер: