Узятися за цю тему змусила історія мецената мого рідного міста Прилуки на Чернігівщині, де народилася і виросла, та звідки днями повернулася.

Є у мого рідного міста гарний меценат бізнесмен Юрій Коптєв, який також народився і виріс у Прилуках, а зараз живе і веде свій бізнес у Москві.

Що цей чоловік зробив для свого міста? Дав кошти на реконструкцію та оздоблення центральної площі, фонтанів, театру, лікарні, церков, пам`ятників і т.д. і т.п. Дуже багато зробив.

коли його батьку було зле, але швидка не встигла приїхати до нього, і батько помер. Тоді меценат вирішив допомогти іншим людям і подарував лікарні цілих 4 машини швидкої допомоги.І сталася така ситуація,

Але пройшли роки, і в аналогічну ситуацію потрапляє його рідний брат. І знов машин немає, десь чи то на виїзді, чи то по справах відлучилися. Коротше кажучи, жодна "швидка" до нього не приїхала, мусили чекати з району.

Коли після цього випадку у пана Коптєва виникли запитання до місцевої влади щодо ситуації, перед ним не лише не вибачилися, а ще й стали захищати медиків (адже до дружини мера швидка їде вчасно і сама везе потрібні ліки, чому б мерові й не захищати?). Мер же він тут, поряд, а меценат далеко у Москві, чого на нього зважати?

Недарма кажуть, добро повинно бути з кулаками. Напевно, народна мудрість права і в цьому випадку? Або зовсім не робити добра?

А тут дещо про грандіозну розбудову Прилук, усе побачила на власні очі, вже все працює та експлуатується, а також позицію місцевої влади, за яку просто соромно.

http://m.gorod.cn.ua/news_47314.html 

http://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=Bdq5Sfc8e7Q