Близько 3 місяців тому я розпочала роботу над створенням екологічного лісопарку в мікрорайоні "банкнотки", отож ділюся досвідом, чого за цей час досягла і у чому виникли проблеми. Можливо комусь теж стане у нагоді.

Успіх №1

У лісопарку чисто. Досягається це за рахунок щоденного обходу та прибирання сміття, яке з'явилося (займає від 20 хв. до години, в залежності від кількості та культури відпочиваючих за день). Основне сміття з'являється вздовж дороги, куди його викидають з вікон машин або перехожі. Поки що займаюся прибиранням сама, але згодом хотіла б знайти людину, яка могла б виконувати цю роботу, а я займалася б ландшафтним дизайном.

Успіх №2

За відсутності урн сміттєві пакети на деревах працюють ефективно. Більшість  викидає сміття у пакети, і лише 1-5% - на землю, але це складає лише 1-2%  від тієї кількості сміття, яка була у парку раніше.

Успіх №3

Навіть п'яниць можна привчити збирати своє сміття та викидати його у пакет, що заздалегідь залишений біля місця відпочинку (столик, лавки).

 Успіх №4

Молодь проявляє ініціативу. Наприклад, один сусідський хлопчина вирішив обгородити  місце відпочинку плетеним парканом. Працює вечорами, я лише запропонувала допомогу, якщо необхідна, але поки що в цьому потреби немає.

 Успіх №5

 Пенсіонери не проти допомагати слідкувати за порядком у парку та ловити «порушників». Для них це розвага і спосіб провести час з користю для громади, а для мене – велика підтримка і допомога.

 Але  є й певні поразки та проблеми.

 Проблема №1

 Щоб у парку було дійсно чисто, за ним треба доглядати регулярно, а це прив'язка до місця і затрати особистого часу і праці.

 Проблема №2

Пакети із сміттям треба регулярно міняти та виносити на машину (у міру накопичення сміття). Це також доводиться робити самій. Якщо потрапляють харчові відходи (це буває рідко, але трапляється), дно пакету можуть порвати собаки і висипати сміття на землю.

 Проблема №3

 Неможливо привчити курців не кидати недопалки у лісі, що призводить до пожеж в лісі у спеку.

 Проблема №4

 Ліс має властивість горіти, гасити пожежі мало у кого є бажання, значить треба покладатися на власні сили та особисті зв'язки з лісгоспами, просити допомоги у них, хоча ця ділянка їм не належить. Після пожеж картина малоприємна, а на відновлення підуть місяці і навіть роки.  

 Проблема №5

 Дренажний канал складно очистити, так як вода стояча, до того ж з дерев увесь час падає листя, яглиця, у воді органіка, яка перегниває і робить воду каламутною та з неприємним болотяним запахом, заростає ряскою та водяним горіхом.  Ейхорнія розмножується погано, бо їй не вистачає сонячного світла (місце каналу переважно затінене). Крім того, на дні накопичилося багато пластика, скла, інших викинутих раніше відходів, які самостійно витягти неможливо, потрібна техніка. Із запахом справляюся за допомогою ЕМ-бактерій, а ось з іншим поки що складно, але ЕМ-колобки на дні теж працюють, перетравлюючи мул.

 Проблема №6

 Складно привчити людей не красти те, що призначене для спільного користування – крадуть квіти, ліхтарики на сонячних батареях, дрова у лісі та інше. Коротше кажучи, крадуть ніби й дрібниці, але усе це дуже неприємно. Тому найближчим часом не планую ніяких скульптур, ніяких цивілізованих місць відпочинку, поки немає охорони та відеоспостереження, бо усе буде розтрощене і розкрадене. Недарма у Європі усі парки та ліси загороджено, там не можна розпалити вогнище будь-де, і турбуються там не лише про комфорт людей, а й про комфорт і захист рослин і тварин, бо це у першу чергу їхній дім.

 В результаті виходить десь 50/50, проте я не шкодую, що затіяла цю справу, адже у лісі стало чисто і кількість пожеж звелася до мінімуму, а це вже велике досягнення, бо минулого року, за словами пожежника з держлісгоспу, ця ділянка горіла регулярно, а сміттєзвалище тут було звичною картиною.  Сьогодні тут можна зустріти білок, почути як дятел виконує свою щоденну роботу по лікуванню дерев, люди кажуть, що у рівчаку живе качка з каченятами, є і їжачки, зустрічається болотяна черепаха. Еко-лісопарк живе своїм природним життям,  і тепер головне - його зберегти.