Держава – це  люди, люди – це держава. Отже - замкнене коло.

Вєди (давньоіндійське писання на зразок нашої Біблії)   стверджують,  що коли у суспільстві відбувається падіння моральних цінностей (дхарми) – до влади приходять грабіжники і бандити. Інший вислів: «Сон розуму породжує чудовиськ».

Останніх років 20 усе йшло до того, що нас штучно уводили у стан такого собі розумового і душевного  трансу, адже на зміну  високо-інтелектуальним  виданням на кшталт «Наука та життя»,  «Навколо світу», «Вогник», «Літературний журнал» та іншим, які вимагали глибоко мислення та аналізу інформації, прийшли жовті «Нострадамуси», «Сусідки» та «Порадниці» невисокого ґатунку та без серйозної рецензії з боку держави. Народу дали волю самовиражатися, хто як уміє. І нагору полізло таке, чого варто було б узагалі не випускати з «ящика Пандори». Рівень освіченості населення різко знизився, рівень вимог до споживаної інформації також  впав нижче плінтуса.

Отож не дивно, що катрени  Нострадамуса у вільному трактуванні  чи поради якоїсь малоосвіченої ворожки з Забурбелівки мають більшу вагу, ніж слово серйозного науковця, а невибагливі пісеньки Вєрки Сердючки і співаючого ректора  виявилися ціннішими за  високопрофесійний спів оперної діви. Науковців, до речі, на жаль і при Союзі простий люд, чого гріха таїти, недолюблював. Магія, чорна і біла, інопланетяни і пр. і др. на тлі відсутності якоїсь стабільності у державі та повної відсутності інформаційної політики завели нас у справжнє середньовіччя, а влада відчула себе феодалом, при якому ми зовсім скоро станемо рабами. Залишилося тільки землю відібрати, до чого власне і йде.Релігія також підсобляє державі у плані інтелектуального поневолення населення і заведення у темряву невігластва.

Ті ж, хто правдами і неправдами дорвався до влади, живуть, як Боги на землі, і лише для вигляду сваряться між собою в числених теле-шоу, а за лаштунками сміються над простим дурнем, який повірив у те, що  вони ніби не з одного тіста.  

Але хто ці Боги? Це учорашні сільські  биті хлопчики з комплексом Наполеона, це бувші комсомольські і комуністичні ватажки, вихідці з того ж самого простого люду, яких чомусь чорт поплутав, і вони раптом вирішили, що абсолютно безкарно можуть грабувати свою землю і свій же народ, плюючи на нас з  високих «дзвінниць» своїх палаців. Це люди, які стали крадіями у своєї держави. Це люди, у яких раніше за всіх відбулося падіння моральних цінностей (а може їх й не було), і які власне привели державу до того стану, який ми зараз і спостерігаємо. Але що з простим дурнем? Чи усе так просто, як здається на перший погляд?

Проблема у тому, що простий дурень  вважає, що був би в нього шанс, він чинив би так самісінько, як і наші політики. Тобто, крав у держави, жив на широку ногу і плював би на всіх  з високої гори.  А от звідки взялися такі цінності у нашого люду – це тема окремого дослідження. Країна в кризі, а ресторани та кафе не мають відбою від гульвіс,  у базарний день від автівок проходу немає. І всі без кінця жаліються, як же погано нам жити. Але хтось таки й дійсно бідує і потребує допомоги. А хтось лише звик професійно прибіднятися.  А ще звикли брати і не віддавати борги, ще й звинувачувати кредитора (мабуть за те, що позичив, а треба було б послати подалі для «науки»).

Отож, виходить, що риба  хоч  і гниє з голови, але чистять її з хвоста. Треба повертатися до людських цінностей, брати на себе відповідальність за свою країну, за майбутнє свої дітей і думати. Після сну завжди настає пробудження. Чи вистачить сил нашим людям нарешті вийти з того інформаційного трансу і побачити, що поки вони солодко спали, жуючи поп-корн під заколисуючу рекламу та «мильні» серіали «зомбоящика», країна, як вода крізь пальці, перетекла у руки бандитів з великої дороги.