Плакала Саша, як ліс вирубали…

                                                                                                                                 М.Некрасов

Я недарма узяла епіграфом відомі рядки М.Некрасова, адже, дивно, але вирісши у місті на Чернігівщині, де найближчий ліс був на відстані багатьох кілометрів, і я його просто не бачила років до восьми, тим не менше, коли тато читав нам, малим, рядки з поеми російського поета про ліс, мене це надзвичайно зачіпало за живе. Я чомусь уявляла собі той ліс, як зрубані височенні дерева падають на землю, а бідна маленька Саша тужить за втраченою радістю спілкування з лісовими велетами,  квітами, травами. І мої очі від цього наповнювалися щирими дитячими слізьми жалю і співчуття. Тоді я й гадки не мала, що через багато років доля видасть мене «заміж» за Житомирщину, і мені  пощастить побачити усе це на власні очі: і красу поліських лісів, і відчути тугу за вмираючими деревами. Але це ліричний відступ.

Оскільки я є членом ініціативної групи «МалинЕкоФест» та членом громадського руху «Врятуємо Полісся», і взагалі, як людина небайдужа до природи,  з активною життєвою позицією, звісно, що я переймаюся усіма проблемами, пов’язаними з екологією та станом природи Малинщини. Після публікацій у «Соборній площі» про ситуацію з вирубками лісу, та відкритого  листування на ресурсі «ІнфоМалин» з керівником малинського держлісгоспу з Матіяшем В.Б. ми з екофестівцями вирішили відвідати лісгосп, щоб дізнатися більше про наше лісове господарство, на власні очі подивитися вирубки, розсадники лісових культур, ситуацію в лісі в цілому.

Тож у цьому матеріалі я хочу представити тільки те, що ми побачили, і лише ту інформацію, яку нам повідомили під час екскурсії.

 До адмінбудинку лісового господарства я йшла пішки через ліс (близько 30 хв.) і ось такі поламані ще снігом дерева та великі гілки траплялися мені на всій дорозі і довкола (фото). 

Біля адмінбудинку нас (подружжя Марію і Миколу Василенків, які під'їхали своєю машиною, та мене) дуже привітно зустріли товарознавець ( за сумісництвом фахівець по роботі з громадськістю) Сивко Ольга Володимирівна та інженер лісовідновлення Прокопчук Максим Валерійович.

Нас пересадили у лісгоспівську стареньку "Ниву", бо тільки нею можна проїхати по лісових дорогах, і повезли дивитися вирубки, розсадники і таке інше. По дорозі провели цілий "лікнез", як вирощується ліс, чим він хворіє, і за якими критеріями відбирається до вирубки. Тут ціла наука. 

 Ще один ліричний відступ. Треба зазначити, що основні посадки тут робилися ще під час осушення боліт у 40-50 роки минулого століття за часів Сталіна (по меншій мірі, Малином  ходять такі історії). Тому багатьом деревам при простому підрахунку має бути  близько 60-70 років.

 Сосна вважається зрілою у 80. Нерідко дерева, так само, як і люди, починають хворіти. Однією з проблем є судинний мікоз, від якого поки що не винайдено ліків.  Є ще коренева губка, а також безліч шкідливих комах (наприклад, відомий усім хрущ). Отож однією з причин вирубок за словами фахівців, які нас супроводжували,  є хвороба дерев.

Ще одна з причин, як ось у цьому році – складні погодні умови, які призвели до надломлення від снігу верхівок сосен (так звані свічки, на фото) та обламуванню не лише великих гілок, а й загибелі цілих дерев, які зараз, ніби палі під час бойових дій воїни, лежать на дорогах і у посадках по всьому лісовому господарству. І їх до початку пожежонебезпечного періоду треба прибрати з лісу, бо почнуть псуватися, гнити і викликати  хвороби здорових дерев . Шкода, але що вдієш, стихія не знає жалю.

Оскільки лісгосп державний, то, за словами О.В.Сивко, його регулярно перевіряють дуже багато контролюючих органів, деякі з них тут майже живуть, отже просто так вирубати дерево без серйозної причини в дійсності не так вже й просто, виявляється. 

Нас же найбільше цікавило, чому останнім часом почастішали вирубки лісу у малинському лісгоспі.  Чому саме у цьому році усі забили тривогу, як і ми, побачивши напевно величезну «лисину» обабіч дороги, що веде на Житомир? Нам пояснили, що саме там захворів ліс і потребував  термінової вирубки, бо лісові хвороби також мають «моду» розповсюджуватися, і щоб обмежити їх дію, необхідно було його зрубати. Виявляється, що лісовий грунт, як і город, вимагає зміни деревних та чагарникових культур, інакше починає хворіти і уражати дерева. Звісно, фахівцям видніше. Окрім того, на мою думку, однією з причин захворювання цієї ділянки лісу стало багаторічне стихійне сміттєзвалище, з яким хоч і боролися, проте зрештою воно таки подолало ліс. Дерева там дійсно були хирляві, слабі і ніби підгорівші. Але цього чомусь ніхто не помічав, окрім лісівників та небайдужих перехожих, а помітили і забили на сполох лише, коли лісу на цій ділянці не стало. Отже виходить в усьому винні самі ж малинчани, що багато років поспіль вивозили туди побутове сміття.

Але ліс не лише рубають, а й садять. Та росте він, звичайно, значно повільніше, ніж рубається. Це закони природи, і з ними мусимо рахуватися. Допомагають лісівникам переважно діти та студенти. Це учні ПТУ,  студенти лісоколеджу, шкільного лісництва «Пролісок» ЗОШ №4 та Українківської ЗОШ. Тому, усім, хто дійсно дбає за ліс, можна долучатися до сезонних лісових посадок. Було б бажання.

Цим сосенкам усього 1 рік. 

А це вже трохи доросліші - їм по 6-7 років. 

 А тепер хочу навести деякі факти:

-у 2012 році площа суцільних зрубів становить 306 га, у 2013 році підприємство планує створити лісові культури на площі 247 га, під природне поновлення планується залишити площу 55 га.

-для обробки лісових насаджень від пошкодження хвоє-листогризучими шкідниками використовується аерозольна установка «Гард» (до речі, єдина на Житомирщині)

-на створення одного гектара лісових культур витрачається близько 7 тисяч сіянців деревних та чагарникових порід, на доповнення йде близько 2-х тисяч сіянців.

-в минулому році виростили більше 2,1 млн. сіянців.

-насіння хвойних порід заготовляють зимою.

-при переробці шишок сосни звичайної вихід чистого насіння становить близько 1 відсотка від маси шишок (з 100 кг шишок лише 1 кг насіння). а ще спробуй його зібрати!!!

-цього року на підприємстві заготовили і переробили близько 13 тон шишок сосни. Отримали 140 кілограм насіння сосни, 5 кг насіння ялини європейської, 2 кг насіння модрини а також 1 кг насіння ялини колючої.

-у сезон висадки дерева саджають щодня без вихідних, щоб встигнути, бо погода може швидко стати посушливою (зазвичай, до кінця квітня)

-а от із санітарним очищенням після сніголаму бояться не встигнути, бо дуже велика площа пошкоджених насаджень

( дивно, але я не помітила за весь час у лісі жодної людини, яка б займалася прибиранням буреламу – коментар авт.).

-мисливські угіддя беруть в оренду до 49 років приватні фірми. Вони самотужки турбуються про мисливську фауну на орендованій території, так як самі зацікавлені у збільшенні поголів’я. Хоча нерідко дикі тварини завдають шкоди, молодим лісовим насадженням та сіянцям на лісових розсадниках.
-дуже важко виростити дуб у лісі через диких кабанів, котрі натрапивши на жолудь можуть за ніч перерити всю ділянку

-загальна площа лісгоспу = 28,9 тисяч га.

-при садінні лісу 1 працівник за день в середньому висаджує 600-800 дерев.

-створення 1 га лісових культур коштує 1500- 2000 грн, половина з них - оплата праці

1 майстер лісу господарює в середньому  на 600 га лісу: у нього зазвичай немає службового транспорту, відносно невелика заробітна плата і дуже багато роботи, яку треба робити у визначені терміни, тому далеко не всі  надовго затримуються в лісовому господарстві – тут працюють, в переважній більшості, люди за покликом душі.

Ось така в нас вийшла змістовна екскурсія.  

А це ще хтось щось посіяв, тільки вряд чи з нього щось виросте. Такий смітник ми сфотографували у кінці вулиці Чорновола під лісом (фото).

Отже, одні дбають про ліс, інші додають їм роботи з прибирання сміття. Ми домовилися з лісгоспівцями, що 30 квітня проведемо спільне прибирання пляжу біля мосту через Здрівлю (у бік Букача).

А ще лісівники просили на свята не розпалювати вогнища у лісі, не залишати недопалків, бо зараз починається пожежонебезпечний сезон. 

У лісгоспі також вирощують декоративні дерева та кущі: унікальні для нашого краю магнолії, чимось схожі на каштани катальпи, квітуючі яскраво-жовтим навесні  форзиції, бобівник, знайомий вже самшит та інші. Також у нашому лісовому господарстві можна придбати новорічну ялинку у горщику для подальшої висадки, або у оренду на час новорічних свят. У малинському телефонному довіднику є усі номери телефонів фахівців, за якими можна зв'язатися з цих питань.  

Далі буде.