Я радо відгукнувся на пропозицію хлопців з Малинської організації УНСО та місцевих активістів, взяти участь у ранковій службі та освяченні води.

Я досі під враженням від відправи, яка відбувалася у Свято-Покровській церкві. Службу проводили одразу два священики Київського патріархату. Опівдні відбулася служба біля пам’ятника Небесній сотні, де ми разом із земляками помолилися за Україну та всіх борців, які віддали душу у боротьбі за її волю. Протягом молитви в моїх пам’яті спливали картинки із зимового Майдану, на якому я був від самого початку. Раптом я збагнув, що про Майдан почали забувати і люди, і політики. Він досі живе в серцях сотень тисяч людей, проте плинність часу розмила гостроту їх відчуттів.

Зараз тривають вибори і кожен кандидат вважає своїм обов’язком попіаритися на світлій пам’яті Небесній сотні та солдат, що воюють в АТО. Це призводить до того, що з кожним днем все менше людей вірить у майбутнє. Варто лише поглянути на тих, хто рветься до влади – ті ж самі обличчя… Але я вірю — є в цьому світі чесні та порядні люди. І олігархи не довго будуть правити країною! В першу чергу, влада має думати про людей і робити для людей, незважаючи ні на що. Тільки тоді, імена правителів будуть золотими літерами вписані в українську історію! Спочатку дбайте про інших, потім про себе. Слідуйте заповідям Божим і у нас все вийде!

Слава Україні!