Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Орден президенту Малинського СК «ОАЗИС»

27.02.2013
Станіслав Візенгер: «Щоб схуднути, слід їсти більше — багатьох це дивує…»

Хто з молодих чоловіків не хоче мати гарну статуру? Що вже говорити про дівчат, які мало не від народження мріють стати стрункими красунями, і вдаються до різних хитрощів — дієт, пігулок, виснажливих тренувань тощо. Малинчанин Станіслав Візінгер, який четвертий рік поспіль професійно займається бодибілдингом, впевнений: «Щоб мати гарне тіло, слід дотримуватись двох вимог: збалансоване харчування і регулярне фізичне навантаження». Ну і, звісно, виключити шкідливі звички. Нещодавно хлопець взяв участь у чемпіонаті світу і виборов кубок за п’яте призове місце з класичного бодибілдингу. Сьогодні Станіслав Візенгер — гість сайту «ІнфоМалин».

бод__б__лд__нг

— Станіславе, певне, не помилюсь, коли скажу, що всі чоловіки хочуть бути сильними, мати сталеві м’язи та гарну статуру, проте далеко не кожному це вдається. Ти досяг високого результату. Поділись секретом…

— Спочатку, років із десяти до чотирнадцяти, займався карате у клубі «Файтер». Вже навчаючись у дев’ятому класі, пішов в тренажерний зал, який тоді був у манежі ДЮСШ. Хотів стати сильним, мати гарне, фізично розвинуте тіло. Тоді, до речі, я важив 45 кілограмів. Зараз — 78.

— ?!! Одразу вдалось наростити м’язову масу?

— Звісно, ні. Тоді у нас навіть не було тренера. Просто «тягали» залізо мало не до повного виснаження. Їли мало — як всі, два-три рази на добу. А тому помітних результатів не було. Це вже згодом, вступивши до Національного університету фізичного виховання і спорту, зрозумів, що майже все ми робили неправильно.

— Тобто?.. Хіба тоді не було відповідної літератури?

— Не стільки, як зараз. Тоді знайти спеціальну літературу було не так і легко. Шукали статті у спортивних журналах, діставали книжки через знайомих. Сьогодні це не проблема — всю потрібну інформацію можна дізнатися у Інтернеті. Слід лише віддавати перевагу серйозним сайтам.

— Отже, атлетам можна тренуватись самостійно?

— Краще під наглядом тренера. Він правильно складе щоденний раціон та підбере потрібні вправи. У Києві з цим проблем немає, там багато спортивних клубів. Якщо говорити про Малин, то тут атлети-початківці можуть звернутись у ГО «Малинський тренажерний зал». Там є спортсмени, які серйозно займаються, і зможуть допомогти. Можна звертатись і до мене через сайт «Вконтакте» або e-mail: 7stas7@i.ua.

— Станіславе, так що ж головне для атлетів?

— Головне, комплексний підхід: збалансоване харчування і поступове фізичне навантаження. Це дуже важливо. Особливо при зайнятті бодибілдингом. Багато хлопців думають, якщо їстимуть багато калорійної їжі і «тягатимуть залізо», матимуть здоровенні м’язи. Це зовсім не так. Жир ніколи не переходить у м’язи. Це два абсолютно різні процеси — коли згоряє жир, м’язова маса не нарощується. До того ж при харчуванні двічі-тричі на день організм постійно працює в режимі накопичення, адже спрацьовує інстинкт самозбереження, і великого ефекту від тренувань немає.

— А як правильно харчуватись?

— Часто і невеликими порціями. Для прикладу, я харчуюсь кожних три години. Дещо більша перерва під час тренувань, але не більше п’яти годин. Адже тоді розпочинається зворотній процес — руйнування м’язів. Такий режим відпрацьований до автоматизму, навіть вночі о третій встаю, щоб поїсти.

— Це занадто жорсткий режим для молодого чоловіка! А якщо, для прикладу, пішли з дівчиною у театр чи просто знаходитесь невдома?

— У мене з собою завжди їжа. Коли підійшов час, можу перекусити просто на вулиці — у парку на лавці чи деінде.

— Обмежень в продуктах немає?

— Чому ж? Не можна, для прикладу, солодощів, копченого, жирного, бо тоді затримується вода в організмі, а це шкідливо. Переважно у раціоні — макарони твердих сортів, рис, нежирне м’ясо, риба, сир, яйця. Жорсткі обмеження у період «сушки», коли майже повністю виводиться із організму жир і вода. Для прикладу, за три дні до змагань взагалі не можна вживати воду чи іншу рідину.

— Як же зовсім без води?!!

— Звісно, це нелегко. Можна взяти шматочок лимону, це вбиває спрагу. Та й вода все-таки входить до складу каш, інших продуктів, якими харчуєшся. А от спокуса з’їсти щось недозволене виникає здебільшого вдома, коли вся сім’я за столом. У столиці простіше: у мене в холодильнику просто немає заборонених продуктів — я їх не купую.

— Як щодо алкоголю? Новий Рік, Різдво от були, не святкував з друзями?

в__з__нгер 38 — Бодібілдери можуть дозволити собі дещо розслабитися лише під час відпочинку — періодично влаштовую собі днів десять, між підготовкою до змагань. Тоді не тренуюсь, можу дозволити собі з’їсти щось домашнє, ну і відпочити з друзями. Хоча у нашому розумінні «відпочити» — це не випити пляшку-другу горілки, а лише по келиху вина.

— А як ставишся до анаболіків? Багато-хто вважає, що у великому спорті атлетам без цього не обійтись?

— Ставлюсь негативно. Обійтись можна, якщо ставити перед собою реалльні цілі, адекватно оцінювати генетично закладені можливості свого організму…

— Багато-хто впевнений, що опісля того, як покинеш тренуватися, станеш повним. Адже усі м’язи перейдуть в жир…

— М’язи у жир не переходять, але організм звикає до великих навантажень, а шлунок — до значної кількості їжі. Тому потрібно поступово зменшувати і одне, і друге. Різко кидати будь-який силовий спорт не рекомендується. Перш за все, страждає серцево-судинна система.

— Чим зараз займаєшся у столиці? Ще навчаєшся?

— Закінчив навчання навесні. Працюю тренером у спортивному клубі «Атлетіко». Зауважу, що в столиці люди більше уваги приділяють здоров’ю. І це не залежить від статків. Хоч абонемент і недешевий, на тренування ходять як забезпечені, так і ті, хто отримує 2000 гривень у місяць і ледь зводить кінці з кінцями. У Малині ж багато-хто вважає, що навіть 100-150 гривень у місяць на потреби тренажерного залу завелика сума. А от у кафе — витрачають вдвічі більше за один день!

— Цікаво, хто здебільшого відвідує тренажерний зал — жінки чи чоловіки? Може були курйозні випадки?

— Відвідують і ті, й інші. Багато дівчат. У них споконвічна жіноча проблема — «хочу схуднути». А перша фраза зазвичай: «Тільки не на дієту!». Хоча у атлетів поняття дієти інше — ми не ходимо голодні. Просто їмо по режиму. Я складаю щоденний раціон та підбираю потрібні вправи, і якщо людина дотримується цього — результат не забариться. Багатьох це дивує: їдять п’ять разів на день замість двох-трьох, а за день — мінус два-три кілограми. Якось прийшов молодий солідний чоловік — захотів прибрати живіт, щоб виглядати презентабельно у костюмі. За три тижні зкинув сім кілограмів і пішов. Але переважно займаються постійно.

— На себе часу вистачає?

— З трьох до пів на п’яту моє тренування — нікому не віддаю цей час. Тренуюсь чотири рази на тиждень, перед змаганнями — щодня.

— Часто рідні, знайомі з нерозумінням ставляться до такого способу життя, як у тебе. Адже занадто багато обмежень…

— У мене таких проблем немає. Моя сім’я, мама, тато і брат, відносяться з розумінням. Гордяться. Ну, і переживають, звісно, особливо, коли на «сушці» приїжджаю і з ними не їм, але підтримують. А от серед хлопців багато хто не розуміє.

— Проте тренажери завжди були популярними серед чоловіків. А чим відрізняється бодибілдинг від інших силових видів спорту?

— Важкоатлети і пауерліфтери тренують силу м’язів. Їхнє завдання збільшити силові показники максимально при мінімальних об’ємах і вазі. А бодибілдери нарощують максимальну м’язову масу незалежно від силових показників. Нам не важливо, скільки ми піднімаємо, важливо як виглядаємо, а їм навпаки... Ну і у важкоатлетів, і у пауерліфтерів є свої змагальні вправи, у яких вони мають підняти максимальну вагу. Важкоатлети — ривок і поштвох. Пауерліфтери — жим, присідання і тяга. Підготовка у них націлена на свої змагальні вправ, і тому відрізняється.

— Станіславе, а як потрапив на чемпіонат світу?

— Спочатку був чемпіонат України, торік восени.  Вперше змагався на такому рівні. Правда, моєї категорії там взагалі не було, довелось виступати з бодібілдерами зростом 174 сантиметри, а у мене 168. Тому до призерів не потрапив, але мене помітили і запропонували взяти участь у чемпіонаті світу вже у своїй категорії. До речі, у класичному бодибілдингу беруть до уваги співвідношення зросту до ваги. Отож, я не мав важити більше 68 кілограмів. Довелось схуднути на сім кілограмів.

— Розкажи про свої враження. Важко було здобути кубок?

— Проходив чемпіонат світу 23-26 листопада у столиці Болгарії — Софії. З України було сім учасників, у тому числі дівчата, які виступали у фітнесі, боді-фітнесі. У моїй категорії було 11 учасників. Після позування судді обрали п’ятірку кращих, я потрапив у неї. Вийшов у фінал. До речі, у класичному бодібілдінгу шість призових місць, а не три, як у інших видах спорту. Отож, посівши п’яте місце, здобув кубок і отримав диплом. Враження від чемпіонату чудові. Зараз готуюсь до чемпіонату Києва, України, які будуть навесні. Планую виступити і у чемпіонаті Європи. Багато мені допомагає мій тренер Павло Пронтенко.

— Щасти тобі, Станіславе! Нових спортивних здобутків!

Ірина Романішена.

← До нових записів
Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація