Вже більше півтора року на Житомирщині йде війна. Титанова.
Селяни Житомирщини намагаються боронити рідне Полісся від олігархів, яким не терпиться запустити в поля екскаватори й переколошматити наш край заради отримання прибутку – ільменіт-титанових руд.
І як не дивно, найактивнішими посіпаками титанових магнатів є наші ж поліщуки. Це, так би мовити, очільники нашої області, депутатська більшість облради та всяка чиновницько-державницька дрібнота районних масштабів.
Останнім може й болить серце за долю свого краю, але нічого заперечити чи вдіяти вони не можуть. Своя сорочка ближче до тіла, а зверху ще й піджачок посади та партійна краватка. Певно, що вони їм замалі й заважають діяти на благо людей. Селяни залишаються сам на сам. Вони борються. Не всі.
Хто промовчав – землі того вже віддані під знищення. Хто повстав – зберіг свої землі. Але чи надовго. «Титанове» протистояння влади й народу входить в нову фазу боротьби. Майже 8,5 тис. гектарів поліської землі хотіли забрати під розробки нових родовищ навесні минулого року. 6,429 тис. гектарів вдалося відстояти.
Йшла боротьба за землі, які віддали під знищення в червні минулого року. 9 квітня цього року після штурму облради відвоювали й ті, але найчесніше українське правосуддя в особі Житомирського адміністративного суду знову відібрало в поліщуків майже 2 тис. га землі. Очільники області святкують, що обдурили селян. Селяни – хто розчарований, а хто гордий, що зміг відстояти свою землю.
Чопівчани (Малинський район) вберегли 300 га, а жителі сіл Радомишльського, Коростишівського, Черняхівського районів, які знаходяться на площах Торчинського родовища, не дали дозвіл на 6129 га. Арифметика проста: хотіли забрати 8,5 тис. забрали менше двох..
- А де ж інші?! - запитують київські круті хлопці в менш крутих житомирських. - Селяни не віддають, закони на їхній стороні…
Хоча вже неодноразово їх порушували, спробуємо ще раз. Ваше замовлення буде виконано! І в цьому нам знову допоможе славне правосуддя!
Ось такі «титанові» ігрища відбуваються в нашім краю. В їх рамках на 19 листопада Житомирська обласна рада готовить нову концертну програму по титанах, а громади сіл Житомирщини – акції протесту. Про це наша розмова з лідером громадського руху «Врятуємо Полісся!», депутатом Барвінківської сільської ради Малинського району Станіславом Гуменюком.
- Станіславе, свого часу ви дали повну характеристику подіям навколо титанової проблеми, назвавши все це «титановими абсурдами». Судячи з останніх повідомлень ті абсурди множаться?
- Ще й як! Півтора роки тому влада сподівалася тихо-мирно провернути «титанову» оборудку, та, спіткнувшись на опір громади, запустила в дію тяжку артилерію – органи правосуддя та прокуратуру. Для прийняття обласною радою погодження на виділення земель під розробку родовищ корисних копалин розробникам потрібно подати на розгляд відповідні документи. Серед них – погодження сільських селищних,міських та районних рад.
Наприкінці весни минулого року не дали свої погодження Чоповицька селищна рада (300 га Злобицького родовища), Чайківська, Торчинська та інші сільські ради Торчинського родовища (6129 га). Їхні землі не були внесені до рішення облради червневої сесії 2012 року. 22 листопада цього ж року знову ж постало питання про землі Торчинського родовища. Тоді це питання заблокували.
Юридично на перешкоді намірам влади стало рішення облради № 211 від 17.05.2011 року про перелік документів. На грудневій сесії 2012 року розглядається подання прокурора про внесення змін до цього рішення з метою вилучити з документу пункти, які передбачають погодження місцевих рад. Подання взяли до відома, рішення не приймали. Характеристику подання прокурора давати довго. Лише один штрих – це маніпулювання українським законодавством.
Наше законодавство в сфері охорони навколишнього природного середовища та користування надрами, місцевого самоврядування, використання землі не узгоджені між собою.
Тим більше, не узгоджені з міжнародними актами, зокрема Орхуською конвенцією. Закон як дишло.. говорять в народі. От прокуратура й повернула це дишло та направила до суду. Обласна рада залюбки програє судові процеси. На основі рішень судів 19 листопада на черговій сесії облрада хоче внести зміни до рішення № 211 й вилучити погодження сільських, селищних, міських та районних рад…
- Ви сказали, що обласна рада «залюбки програє судові процеси»?.. - Паралельно з цими судами йшли судові процеси по рішенню від 9 квітня. Дещо нам вдалося побачити й почути. Враження - жалюгідність дій облради в якості відповідача: ви хочете мене зґвалтувати, будь ласка, але я зроблю вигляд, що опираюсь цьому акту. Таке ж враження, коли читаєш постанову суду по рішенню №211. До всього ж ніхто не знав про ці суди. Жоден депутат. Першими про те, що коїться навколо облради чомусь узнають селяни й доводять цю інформацію до своїх обранців. Чи не абсурд?
- Отже, 19 листопада депутати змушені виконати рішення суду.
- Ніхто не змушений робити щось проти своєї совісті. Це моральна сторона. А юридично, там є багато питань. Але чи захочуть депутати повернути дишло українського законодавства – це знову питання совісті й відповідальності перед долею рідного краю. Позивач відстоював дотримання законності певних статей, при цьому ігнорував вимоги інших законодавчих актів. Під час судового процесу ніде не згадується стаття 33 Закону України про місцеве самоврядування за якою, місцеві ради мають повноваження погоджувати дані питання.
Про Орхуську конвенцію годі й говорити, вони про таку й не чули. А щодо Конституції держави, то її статті для політиків стали в якості застільних тостів чи збірником цитат в для словоблудства під час виголошення промов. Про це можна розповідати довго, але суть одна: гра на недосконалості нашого законодавства. Комусь ці ігри потрібні. Нам, простим людям, вони ні до чого.
- Але ж ви піднімали це питання перед депутатами Верховної Ради.
- І не одноразово. Нардепи обіцяли навіть виїзне засідання профільного комітету провести на Житомирщині. Але воно їм потрібне? В селах і райцентрах немає готелів за тисячі гривень за добу. До чергових виборів ще далеко. Чого шуміти? Попіарилися й розбіглися по Києвах.
9 квітня цього року, коли ми вирвали перемогу на рівні Житомирської облради, й, здавалося б, підняли проблему на загальнодержавний рівень, естафету повинні були підхопити нардепи й піднімати питання узгодженості законодавчих актів у сфері охорони навколишнього природного середовища та користування землею й надрами. Жодного, не то щоб практичного кроку, – жодного поруху. От як ми вдамося до акцій протесту 19 листопада, то може хтось і приїде покрасуватися, або дадуть вказівку місцевим парторганізаціям помахати прапорами.
- Отже люди налаштовані на акції протесту. Якщо не секрет, до яких методів боротьби вдаватимуться?
- Стало зрозуміло, що просто пікетувати обласну раду, надсилати звернення, гратися в подання до відповідних органів – малоефективно й потребує фінансових затрат. Результат - повне ігнорування, на перешкоді юридична казуїстика, яка може тягнутися роками. А тим часом екскаватори спаплюжать нашу з вами землю. Скоріше за все – це будуть акції непокори, перекриття доріг…
Це вже як вирішать громади. Найближчим часом відбудуться сходи громад селища Чоповичі, Чайківка, Торчин. На жаль, багатьом людям чи то байдуже чи боязно стати на захист своїх прав. Їм починають «роз’яснювати», що рішення судів обов’язкові до виконання і т.д. і т.п. Нехай голова обладміністрації п. Рижук, голова облради п. Запаловський завітають в бунтівні села й особисто проведуть там «роз’яснювальну» роботу.
- Губернатор Житомирщини Сергій Рижук обіцяв завітати до громад повсталих сіл, вивчити ситуацію.
- Обіцянка- цяцянка, а дурневі радість. Він обіцяє зустрітися з громадами ще з грудня минулого року. Ніколи чоловікові. Справи покращення нашого благополуччя та вливання інвестицій до Житомирщини забирають весь час і сили. А тут ще нерви псувати, вислуховуючи селян… І що він їм скаже? А що скаже Запаловський? Те, що облрада зобов’язана виконувати рішення судів? Нехай рада виконує свої рішення, але приймаючи їх – радиться з людьми, залучає громадськість до обговорення. А згадувані судові рішення стосуються облради. От нехай вона з ним і розбирається. А нас цікавить виконання вимог тих статей законодавства, які захищають наші права. І допоки ми захищені законом, ми будемо за свої права боротися, рятувати наш край — Полісся — від плюндрування.
Джерело:zhitomir-online.com
БІЛЬШЕ ЧИТАЙТЕ ПО ТЕМІ "Титанові війни"
Поділитися:вологість:
тиск:
вітер: