Радомишль: кому вершки, а кому корінці

Радомишльські пивовари варять гарне пиво на суперсучасному імпортному обладнанні. Утім «вершки» забирають собі, а все інше, мається на увазі тисячі метрів кубічних промислових витоків архаїчно викидають поруч на, так звані, поля фільтрації, щоб їх нюхали радомишляни.

Городяни, котрі проживають поруч на Микгороді, навіть, і ті, що оселилися на значній відстані від місця концентрації викидів з протилежно боку річки Мика та на Папірні бояться приходу літа не менше, чим теперішньої війни.

Цілі озера промислових нечистот під відкритим небом у нинішню травневу спеку при +28 знову випаровують у повітря нестерпний сморід хтозна якого симбіозу хімічних та органічних сполук, який вітерець розносить по місту, просочується у кожну шпаринку до помешкань. А що буде при температурі +35 і вище, яка вже на порозі?

Апеляції городян шляхом колективних листів до влади, суспільна напруга, гарячі баталії на Президії, сесіях Радомишльської районної ради з цього приводу, розгромні статті в обласній газеті «Ехо» у 2013 році призвели лише до однієї поступки - звільнення керівника підприємства.

З того часу, за винятком новопризначеного керівника, все інше залишилося і робиться по-старому. Несанкціоновані відстійники нечистот потужне підприємство продовжує використовувати. Хоч нам усім обіцяно жити по-новому.

Суспільна напруга значної частини радомишлян, які добре розуміють ризики для свого здоров’я, зростає пропорційно температурі повітря і насиченості смороду. Усі солідарні гілки місцевої влади роблять вигляд, що нічого не нюхають, не бачать і не чують. Утім до пори жбан воду носить.

Джерело: radomyshl.info