Молочні ріки не вирують. Або як малинські корівки стають exklusiv

Якщо придивитися зблизька на грішну поліську землю, то впаде в око, що на її ландшафтах-пасовиськах блукає всього 24757 корівок (поголів’я сільгосппідприємств). Звичайно, пасуться й «людські» корови і їх значно густіше.

Ще на початку десятиріччя обласне галузеве керівництво визнавало (якщо зазирнути в Програму розвитку агропромислового комплексу Житомирської області на 2011-2015 роки), що ситуація з кількістю поголів’я на Житомирщині несиметрична – із усіх корів 85% належать населенню, 15% - сільськогосподарським підприємствам. У головах майже 107 тисяч проти 35,6 тисяч.

Якщо йти винятково за статистикою, не вдаючись в аналітику і дослідження тенденцій, загальна картина на сьогодні така. Хоча й в області прогнозували кількість корів на 2015 рік до 161 тисячі (проти отих 142 тисяч в 2010 році). В реальності вийшло так, як продемонструвала інфографіка Анни Литвин (Житомир.today) від 18 травня.

Тим часом, входячи в десятку областей за показником розвитку тваринництва, Житомирщина (як свідчить державна! служба статистики), цитую прес-службу ОДА «в рейтингу показників розвитку тваринництва в усіх категоріях господарств за січень цього року серед регіонів держави Житомирська область посідає: 9 місце – за чисельністю поголів’я великої рогатої худоби (187,8 тис. голів), 6 місце – за чисельністю поголів’я корів (119,1 тис. голів), 8 місце – за обсягами виробництва м’яса (11,5 тис. тонн), 6 місце – за обсягами виробництва молока (31,6 тис. тонн), 6 місце – за індексом зростання виробництва валової продукції тваринництва до минулорічного показника (100,9%)».

Так було у березні.

Не менший оптимізм (як вгадується читацький скепсис, безпідставний) демонструє облдержадміністрація й наприкінці квітня цього року. Знову цитую: «Станом на 1 квітня в усіх категоріях господарств області утримувалось 210,2 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі 118,6 тис. корів. Такі статистичні дані подає департамент агропромислового розвитку облдержадміністрації. Так, протягом І кварталу нарощено чисельність поголів’я великої рогатої худоби на 18,2 тисячі голів (9,5%). … виробництво молока (118,6 тис. тонн) майже залишилося на рівні 2014 року».

До останньої цифри знову пропоную інфографіку Анни Литвин.

Гадаю, ви гарно дивитеся на числа, усні арифметичні дії в межах сотень тисяч доступні всім, хто учився в початковій школі.

Може, ця картина не така страшна, як її малюють. Однак, коли зиркнеш навіть непильним оком в молочні ріки Житомирщини, то бачиш, що течія її ледь молоком забілена. Що вже й казати про Малинщину.

А казати мусимо.

От у всій області на сьогодні, от саме на сьогодні, 24757 голів, нагадаю. У полях Попільнянщини – більше 4000, Новоград-Волинський і Овруцький райони випасають більше 3000.

А Малинщина? Приготувалися, сіли й вмостилися зручніше! 171!

Коментарів не буде! Зловтішних зауважень – теж. Бо якщо немає аналізу і дослідження причин депресивності коров’ячого населення, то цифра ще нічого такого й не озвучує. Якщо додати, що це поголів’я прописане в «гето», тобто в сільгосппідприємствах, то можна трішечки й порадіти. Решта – на волі. (Хоча в Народицьких «гето» - 424, на мину точку… У другій-то чорнобильській зоні!).

Отож і потекло (було продано) з цих коров’ячих територій, де господарями є сільськогосподарські підприємства, 19 центнерів молока.

Людські корівки на Малинщини видоїлись у цю річечку, щоб вона не висохла на півдорозі, 145-ма центнерами молока.

І все це добро влилося в загальний показник по області 7491 центнер молока. «Молочка», як любить казати Микола Рудченко, а зараз ця пестливо-зменшувальна форма слова «молоко» дуже доречна. І про ріки – то теж голосно. Річечки. Потічки.

Буде трішечки веселіше. Мо’. Приплоду у нас – 33 голівоньки. І корівками вони стануть не сьогодні і не завтра. Хвалить бога, жодної корови в районі (з початку року) не забили й не вивезли. Не шуміть. Так статистика каже. Офіційно й переконливо.

Нічо! Прорвемося.

9-те місце в рейтингу областей поки потягнуть Попільнянський, знову Н.-Волинський і Овруцький, там замукало, відповідно, 2174, 1694, 1890 телят. Скільки з них бичечків – не уточнюють. Гадаю, що телички є. Вони й вийдуть на рейтингові щаблі в наступних статистичних і оптимістичних повідомленнях.

Слідкуйте, попиваючи молочко з базару, привезене із наших околиць, і з супермаркету, привезене чортзна-звідки.

Йо! Ще одна цифра згубилася. Молоко на базарі таки буде. Бо планували в районі укласти 18090 договорів на закупівлю молока, а вклали тільки 15830. Так що, може й не нап’єтеся з молочної ріки, але й у роті ще не пересохне. І взагалі, як показує інфографіка, молока як було, так і є.

Містика, але вірити треба. Бо статистика.