Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Житомиргаз: відмова від паперових платіжок вкрай важлива у період дефіциту енергоресурсів

2.03.2013
Малин

Чарівні жінки навколо нас. Малинчанка Світлана Лось - солістка хорової капели "Орея"


Прихильникам вокалу добре запам'яталися українські народні пісні «Місяць на небі», «Якби я вміла вишивать», «Ти до мене не ходи», «На вулиці скрипка грає», «Лугом іду, коня веду», які колоратурним сопрано у Малині та районі виконувала привітна, усміхнена, вродлива, зеленоока Світлана Лось.

Нині 34-річна малинчанка – солістка однієї із найкращих хорових капел Європи – «Ореї», котра діє при Житомирській обласній філармонії. Напередодні Міжнародного жіночого дня – 8 Березня, Світлана знайшла можливість, незважаючи на напрочуд динамічний і напружений графік виступу цього колективу, щоб поділитись враженнями із читачами «МН» стосовно перебування у капелі, її традицій та звичаїв, як вдалося потрапити до її складу, репертуар тощо.

- Світлано Віталіївно, з дитинства мріяла про музику?

- Якщо чесно, то так. Батьки, Тетяна Сергіївна та Віталій Олександрович, родом із Яблунівки Нововороб'ївської сільської ради. Мама радила мені, щоб я пов'язала своє майбутнє життя з музикою, а тато хотів, щоб я стала лікарем. Навчалась у ЗОШ №4 та у музичній школі, де азів гри на бандурі та вокалу навчала досвідчений педагог Світлана Майданович. Саме через поради мами та Світлани Іванівни я й вирішила у 13-річному віці остаточно стати на шлях музики і вокального мистецтва. З того часу почала серйозніше ставитись до своєї підготовки, щодня займалась по дві-три години. Музичну школу закінчила з відзнакою. Виступала із дитячою зразковою капелою бандуристів «Веснянка» у Малині, Житомирі, Києві, в інших містах України.

- Далі навчалася в Житомирі?

- За підтримки і рекомендації Світлани Іванівни, вступила до Житомирського музичного училища імені Віктора Косенка на відділ народних інструментів. Грі на бандурі мене вчив народний бандурист, заслужений працівник культури України Микола Нечипоренко. Вокал викладав Олександр Варьоха. 2012 року я закінчила хоровий відділ Житомирського інституту культури і мистецтв Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

- Навчаючись у музучилищі виступала?

- Звісно. Навчатись після Малинської музичної школи мені було легко, бо певний багаж знань я уже мала. Не дивлячись на те, що після занять, я ще по три-чотири години займалась, відточуючи техніку гри на бандурі, вивчала музичну грамоту, розучуючи технічно складніші музичні твори, працюючи над голосом тощо, я брала участь у ансамблі бандуристок. Ми виступали на сцені облмуздрамтеатру імені Івана Кочерги, обласної філармонії, у районах області. По вокалу я рівнялась на високу майстерність, наполегливість відомих українських співачок народну артистку СРСР, Героя України Євгенію Мірошниченко та народну артистку України Діану Петриненко, виступи яких прослуховувала неодноразово.

- Після Житомира повернулась до рідного Малина?

- На третьому курсі училища знайшла свою долю – чоловіка Олександра. Закінчивши 1998 році музичне училище, приїхала до рідного Малина. Працювала педагогом-організатором ЗОШ №2, викладачем класу бандури дитячої школи мистецтв.

2008 року створили тріо бандуристок «Лілея», до складу якого входили Тетяна Сябер, Анжела Власенко і я. З тріо виступали в Малині, районі, на обласній сцені, стали лауреатами Всеукраїнського конкурсу кобзарського мистецтва «Таврійські зустрічі», котрий проходив у Херсонській області. Співала також і у вокальному жіночому ансамблі «Мрія», котрий діяв при РБК. Колективом тоді керувала Анжела Пелех. Разом зі мною співали Світлана Порохню. Ірина Максименко Любов Піковська, Анжела Пелех. Тоді мій голос запримітив директор РБК Анатолій Мельник, який почав запрошувати мене на різні концерти. Разом з тим, я брала солірувала у дитячій зразковій капелі бандуристів «Веснянка».

- А як же ти потрапила до «Ореї»?

- На одному із звітних концертів Житомирської області, що відбувався у Національному палаці «Україна», я виконувала пісню «Пташиний хор». Після нашого виступу до керівника капели Світлани Майданович підійшов заслужений діяч мистецтв України, відомий вокальний педагог, лауреат премії імені Івана Огієнка Олександр Вацек. Він схвально відгукнувся про наш виступ і сказав комплімент на мою адресу.

Через деякий час я з ансамблем «Мрія» РБК виступали на сцені облмуздрамтеатру імені Івана Кочерги. Тут Олександр Вацек, який був членом журі, ще раз відмітив моє сопрано і запросив мене до себе у колектив. Завдяки моїй колезі Анжелі Пелех, я поїхала на прослуховування до Житомира. Досвідчений хормейстер і вокальний педагог прослухав мене і запропонував відразу перейти на роботу до хорової капели «Орея». Це був 2011 рік. Спочатку я дуже переживала. Адже мала сім'ю, двоє дітей. Хвилювалась і як сприймуть мене в колективі, де одночасно співає більше 30 чоловік. Але все обійшлося. Я швидко звикла до нової обстановки, колег. Відрадно, те, що з-поміж учасників хору є ще один талановитий виходець із Малина – Олександр Євтушок. Він – соліст хору, концертмейтер басової партії, приємний співрозмовник і надійний друг.

- Які твори співаєте в «Ореї»?

- Хорова капела «Орея» була заснована Олександром Вацеком у кінці 1986 року на базі хору музучилища імені Віктора Косенка. У репертуарі хору багато духовних, сучасних, оркестрових музичних творів вітчизняних та зарубіжних авторів.

- Що сьогодні являє собою хор?

- Завдяки Олександровs Вацику, який «розв'язав руки» артистам хору, зумівши подолати їх холодну сценічну статичність і змусивши рухатися. Він відкрив іншу перспективу. Він довів, що один і той же склад хористів може співати не просто різну музику, а ще й співати її в різних вокальних манерах. Тобто, бути і академічним хором, і народним хором, якщо треба – «дитячим хором», а якщо хочете – то й джазовим або естрадним «трендом».

Яскравим прикладом цього став фантастичний «Політ джмеля», який побив рекорд України по тривалості виконання.

- Знаю ти вже також соліруєш в «Ореї», де виступала з хором?

- Так. Маючи вагомий багаж знань, я швидко «влилася» в новий колектив. Уважно слухала зауваження керівника, які відразу намагалася виправляти. За короткий проміжок часу, Олександр Вацек, довірив мені солірувати окремі музичні шедеври – «Kyrie, «Music for a white”, «Nunc dimittis», «Святий Боже», «В чистому полі», «Що то за предиво?», «Ой, зацвили фіялочки!».

За цей час мені пощастило з «Ореєю» виступати на міжнародних хорових конкурсах і фестивалях у місті Толос (Іспанія), де ми виграли Гран-Прі, Німеччині, Польщі, Словенії та у містах України.

Де б я не їздила, де б не виступала, а душею і серцем завжди з рідним Малином, родиною, батьками. А як мені було тяжко на душі, коли я була змушена їхати на концерт за кордон, залишивши хворою доньку… Пам'ятаю, як виступали минулого року в Малинському районному Будинку культури. Перед самим виступом у мене на очах з'явились сльози, а в грудях – підійшов якийсь комок, який не давав дихати. Але я себе переборола, і хвилювання відійшло на задній план, я вийшла заспівала, а зал «вибухнув» оваціями.

- Чому надаєш перевагу у вільний від співу час?

- Багато вільного часу не маю, але якщо випадає вільна хвилинка намагаюся її провести разом зі своїми дорогими дітьми – донькою Даринкою та сином Сергієм, коханим чоловіком Олександром, який мені в усьому підтримує, допомагає, ставиться з розумінням до моєї нелегкої професії. Одного разу у Житомирі, у переповненому вщерть залі, вистояв увесь концерт на ногах…

По можливості, з дітьми часто відвідуємо музеї, концерти, прогулюємось парком тощо. Також справжньою розрадою для мене є наш домашній улюбленець кіт породи британський скотіш страйт Річард. Дуже полюбляю займатись випічкою – із задоволенням радую своїх рідних і близьких смачними тортами, кексами, бісквітами, пиріжками, кексами тощо.

- Життєвий девіз маєш? Що побажаєш своїм землякам на честь Міжнародного жіночого дня?

- Життя, вважаю, кожна людина повинна прожити гідно. У людях не люблю корисливості, недоброзичливості, нещирості, безвідповідальності. Моїм девізом є вислів: «Стався до людей так, як би т хотів, щоб так ставились до тебе».

Напередодні Міжнародного жіночого свята весни, гарного настрою, усмішок хочу всім землякам, рідним, колегам та близьким побажати сімейної злагоди, благополуччя, достатку, любові, мирного неба і нехай п'янкий аромат весняних квітів навіює вам лише приємні миті у житті та хороший настрій.

Інтерв'ю вів Богдан ЛІСОВСЬКИЙ для газети "Малинські новини"
На знімках: солістка хорової капели «Орея» Світлана Лось.

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація