Таку назву має чергова книга з історії села, спаленого чорнобильською бідою – Великі Кліщі Народицького району відомого малинчанам письменника, лауреата Огієнківської премії, заступника голови Житомирської обласної організації Національної спілки письменників, нашого земляка України Василя Сташука.
Побачила вона світ у ФОП «Євенок О.О.» нещодавно накладом 200 примірників. У ній автор, виходець із Савлуків Малинського району, намагався пригадати ті незабутні й водночас приємні миті своєї юності, молодих років – навчання у школі, відносини з вчителями, щирими жителями поліської глибинки.
Розпочинається книга поезією В.Сташука «Дорога додому», написаною ще в далекому 1968 році в с. Великих Кліщах. Композиційно книга має лише один розділ «Легенди рідного краю», куди автор умістив власні оповідання різних років, які повертають його до цього мальовничого куточка нашого Полісся. Також пригадує цікаві факти зі свого життя і своїх рідних. Добрим словом згадує й про 95 жителів Великих Кліщів, котрі не повернулися з полів Великої Вітчизняної війни.
Знайшлося місце й для фото світлин, де зображені відомі люди цього села – Трохим Стакан, Параска Дідківська, Кузьма Аврамчук, Марія Курдиш, Олександра Кушнірчук, Текля Миколайчук, Тетяна Колесник, Галина Філатєва, Валентина Сидорчук, Надія Баранівська, інші. Вмістив Василь Сташук у книзі й спогади про босоноге дитинство, шкільні роки, друзів, з якими разом росли, навчалися…
Чимало добрих слів адресував автор і вчителям, котрі «сіяли світле і мудре» у їхні юнацькі голови. Згадав і про справжніх майстрів та вишивальниць, котрі нині проживають у Лисівці Попільнянського району, де нещодавно він виступав. А це – бондар і стельмах Віталій Кузьменко, коваль Петро Довгоборець з Калинівки, вишивальниця Лідія Дідківська з Любарки… Там, у місцевій школі, він презентував цю книгу, яку всі дуже високо оцінили.
Закінчується книга поезією «Через тисячу літ…», в якому він говорить:
Через тисячу зим, через тисячу літ
Я до тебе вернусь, мій знекровлений краю,
Як осінній листок, припаду до землі,
Як підстрелена лань, на весь світ заволаю…
Добре, що є ще на Поліссі такі небайдужі до минулого, до обпаленого Чорнобильською катастрофою рідного села, люди, які несуть для нащадків оті самобутні звичаї й традиції Великих Кліщів, про повноцінне існування яких нагадує нині лише старовинна церква, котра відкрита цілодобово…
Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.
вологість:
тиск:
вітер: