У Центральній районній бібліотеці вшанували Василя Скуратівського

25 жовтня у приміщенні Малинської центральної районної бібліотеки імені Василя Скуратівського відбувся семінар бібліотекарів, присвячений 74-річчю з дня народження відомого вітчизняного етнографа і народознавця, письменника Василя Тимофійовича Скуратівського.

У гості до бібліотекарів району завітали знані в області та Україні люди – професор Житомирського державного університету імені Івана Франка, заслужений працівник культури України Володимир Шинкарук, заслужений художник України, лауреат Огієнківської премії та Лесі Українки Юрій Камишний, начальник відділу кульутри Малинської райдержадміністрації Людмила Фещенко, методист Малиснького районного Будинку кульутри Микола Омельчак, голова Малинського райоб’єднання ВУТ «Просвіта» Богдан Лісовський, відомий в Малині художник, працівник ПАТ «Малинська паперова фабрика –ВАЙДМАнн» Олександр Струтинський та кандидат історичних наук, доцент, доктор філософії Олександр Якименко, який презентував присутнім свою нову книгу у співавторстві із заступником Малинського міського голови Михайлом Противнем нову книгу «Українознавство».

Директор ЦРБ імені Василя Скуратівського нагородила грамотою і цінним подарунком цьогорічного переможця районного народознавчо-краєзнавчого конкурсу «Малинщина моя, берегине моя!» завідуючу Скуратівською сільською бібліотекою Олену Мамецьку, а також привітала із ювілеєм одну із найдосвідченіших бібліотекарів району із Вишева Віру Петрівну Возну, котра 40 років віддала роботі в бібліотеці.

Завідуюча методично-організаційним відділом ЦРБ імені Василя Скуратівського Тамара Ковальчук розповіла біографію народознавця. Зокрема, вона повідомила, що Василь Тимофійович 25 жовтня 1939 року на хуторі Великий Ліс Коростенського району на Житомирщині. Тут пройшло його дитинство, яке припало на роки війни та повоєнний час, коли підліткам доводилося заміняти батьків, старших братів та сестер, які не повернулися з фронту. «Моє дитинство і підліткові роки припали на добу ще не до кінця втрачених традицій. З огляду на це, маю завдячувати власній долі, оскільки, вивчаючи й описуючи народознавче розмаїття свого народу, мені легше «оперувати» джерелознавчим матеріалом, адже я був не тільки свідком, а її брав участь у тих дійствах».

БІЛЬШЕ ФОТО ДИВІТЬСЯ ТУТ

Світогляд Василя Скуратівського формувався у часи найбільш цинічного і масштабного винищування більшовиками української нації. Кривавий терор, який було поставлено в основу державної політики, не обминув і родину Скуратівських. Його дядька Гната за національно-патріотичні погляди було заарештовано, а потім, у 1938 році, розстріляно. Події тих часів вплинули на формування національної свідомості юнака, виховали і зміцнили його волю та спонукали до натхненної копіткої праці на відновлення незалежної України.

Уперше В. Т. Скуратівський заявив про себе як письменник у 1987 році книгою «Берегиня». Вона одразу ж здобула широку популярність тому, що її поява співпала з часом духовного відродження України, палким бажанням людей знати свою минувшину та вивчати духовне життя пращурів. Саме в цей час у школах та ВНЗ України започатковується новий предмет — народознавство, який репрезентує народні традиції, звичаї, обряди, вірування, мораль і філософію. І першим підручником з цього предмета стає книга Василя Тимофійовича Скуратівського «Берегиня». За нею у світ виходить її продовження та доповнення — книга «Посвіт». Далі одна за другою видаються «Погостини», «Обереги пам'яті», «Народний календар», «Покуть», «Місяцелік», «Святвечір», «Вінець», «Дідух», «Русалії». Уже ціле покоління свідомих українців виховане на цих книжках. У багатьох школах, ВНЗ та бібліотеках більше десяти років активно діють народознавчі гуртки «Берегиня», широкого розголосу набули ініційовані В. Скуратівським наукові експедиції «Чумацькими шляхами», які пролягли й Малинським районом. З 1994 року побачили світ вже понад 40 номерів народознавчого часопису «Берегиня», засновником і головним редактором якого був Василь Скуратівський.

Багатогранність інтересів вченого була дивовижною — це історія, етнографія, народознавство, фольклористика, літературознавство, мистецтвознавство, державознавство, превентивна діяльність тощо. В. Т. Скуратівський — лауреат багатьох премій: ім. М. Островського, «Золоте перо», «За сприяння українській культурі» (Клівленд, США), фундації Антоновичів (Нью-Йорк).

Книга «Мамина молитва» виявила нову грань творчості цієї видатної людини. Це перша збірка художньої прози В. Т. Скуратівського, в якій автор відтворив нелегке життя селян у довоєнні та перші повоєнні роки, і, дуже цікаво, що прототипами його героїв стали реальні люди, які пройшли через пекло «збільшовиченої ери».

Серед вітчизняних етнографів Василь Скуратівський був постаттю першорядною. Його книжки не губилися в морі популярного народознавства (часто кон'юнктурного й не дуже грамотного), що розлилося в Україні останніми роками. Бо він писав і збирав матеріали до цих книжок не тоді, коли дозволили, а все життя.

Його книжки завжди знаходили (й знаходитимуть!) вдячних поціновувачів. І то не лише серед пасивних споглядальників старовини. Приміром, його книжка про українське бджолярство стала настільною, для багатьох серйозних фахівців-практиків. Вона є й у бібліотеці колишнього Президента України Віктора Ющенка. А знаменита «Берегиня» витримала кілька видань і стала шкільним підручником з народознавства. Це дивовижний підручник, теплий і душевний.

Саме про це й говорили на семінарі профессор Житомирського державного університету імені Івана Франка, заслужений працівник культури, Почесний громадянин Житомира, поет і виконавець власних пісень Володимир Шинкарук та заслужений художник України Юрій Камишний. А голова Малинського райоб’єднання ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка Богдан Лісовський розповів, як Василь Тимофійович у вересні 1987 року презентував учням, вчителям та жителям села Головок Малинського району свою першу книгу «Берегиня».

Зустріч організував тоді і запросив свого друга колишній директор цієї школи, вчитель-методист української філології, поет-пісняр, Почесний громадянин Малинського району Валерій Лісовський.

Увагу присутніх привернула і «Василева світлиця», яка наповнена особистими речами народознавця, фотосвітлинами, книгами, які люб’язно передала до книгозбірні його дружина Галина.

Оплесками супроводжувалися й пісні у виконанні лауреатки багатьох конкурсів і фестивалів, учениці Малинської дитячої школи мистецтв Валерії Бернацької (викладач – заслужений працівник культури України Світлана Майданович). Фрагмент поліського весілля майстерно показали неодноразові переможниці всесоюзних телевізійних конкурсів і фестивалів, учасниці народного жіночого фольклорно-етнографічного колективу «Дібрівчанка» із Діброви (керівник Лідія Назаренко).

Художник Олександр Струтинський презентував свою виставку робіт під назвою «Черпаю сили в рідної землі». Поділився своїми творчими планами та здобутками.

Віктор Павленко.