Напевно немає таких, хто б не читав літературні бестселери «Унесённые ветром», або «Поющие в терновнике». Та якщо й не читав, то неодмінно бачив фільми за цими книгами, або ж чув.
А от про окремих малинчан так і хочеться сказати: «Упавшие с дуба». І мова зовсім не про літературний чи кіно-шедевр, а про безпросвітну чи то убогість, чи то природну (хай мені вибачить природа) тупість, бо живучи понад 20 років в чорнобильській зоні не знати, що спалювання опалого листя та інших рослинних решток заборонене законом, як небезпечне для екології та здоров’я людей - це верх цієї самої тупості.
Отож кожної весни та осені доводиться запасатися неймовірним терпінням, щоб витримати експерименти над життям та здоров’ям, які проводять над нами оці самі «упавшие с дуба»... ЧИТАЙТЕ ДАЛІ БЛОГ АВТОРА
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер:
.png){kind=small}
