Ми всі добре знаємо, що таке зупинка і стоянка. Перевізники, які забезпечують нам комфортне (відносно) і швидке потрапляння в столицю, теж прекрасно розуміють обидва терміни – зупинка і стоянка. Отже і в центрі міста, і на автостанції ми маємо зупинки-стоянки — «2 в 1».
Кілька місяців ми користуємося новою локацією зупинки в центрі. «Бусики» стоять не біля зручних довгих лав (що всіх влаштовувало). «Сидяча» територія була вдало імітована із високих бордюрів, що відділяють газон від тротуару. Ця рацпропозиція виникла й була реалізована в період «правління» Сергія Стельмаха. (Ще згадалося, що мала бути (з його слів у той час) комфортна міні-автостанція на розі вулиць Грушевського та Кривенчука — перед поштою. Але, очевидно, щось не склалося.).
Отож про лавки. Такі лавки з’явилися обабіч вулиці навпроти маркету «Соборний». Задоволені були всі — пасажири міжміських, приміських і міських маршрутів. Бо маленької критої зупиночки біля гастроному таки замало, особливо ж для напливу людей у базарні та вихідні.
Лавки, і це чудово, лишилися на місці. Але от зупинка опинилася біля церкви. І нині пасажири біля церкви, як прохачі на паперті, чекають транспортний засіб не у дуже комфортних умовах.
До мене кілька разів зверталися малинчани: напиши та напиши, що за таке неподобство!
По-перше, писати всі можуть і самостійно. Напишіть від свого імені, бо не одні ж журналісти їздять на Київ міжміськими маршрутками.
По-друге, перш ніж критикувати, просто зверніться до перевізника. І не з невдоволенням чи обуренням. А з проханням.
По-третє. Ускрізь поширена така тенденція: перевізник не поспішає створювати комфортні умови очікування для пасажирів. Прибув — заходь у салон і сідай. Якщо і є зупинкові МАФи в місцях посадки пасажирів на міжміські маршрути, то лише тому, що це місце збігається із зупинкою раніше прокладених маршрутів у Києві, Малині чи на шляху між ними.
Скажімо, у перевізника на Київ, який обслуговує пасажирів на автостанції, теж не обладнані місця очікування. Люди чекають стоячи. Не подобається, іди сідай на лавки поодаль, яких ще достатньо на території автостанції «Малин».
Таким чином, перевізнику пощастило, що лавки і накриття є, бо є автостанція. А перевізнику, що рушає з середмістя Малина, нема «своєї» автостанції. І не буде, як вбачається.
Як не крути, але ці питання таки до перевізника. Щоб сервіс був справді європейський, мали б бути оті зупинкові МАФи. Але перевізники час від часу змінюються. Або просто не почуваються певними до кінця у своєму стабільному бізнесовому благополуччі в Малині чи деінде.
Можна було б іти іншим шляхом. Аби МАФи на зупинках зробили не перевізники, а інші підприємці, які могли б актуалізувати дане місце своїми комерційними пропозиціями. Це ж типово зараз: зупинка + кіоск = «виграють усі». Такі є у нас в мікрорайоні «БАМу», «Паперової», «Соборного» тощо.
Проте малинський досвід демонструє й песимістичні перспективи. Зупинка біля «Фуршету», наприклад, випарувалася. Хоча, ніби, всі справді були задоволені. Під одним дахом зупинки були пасажири й покупці-продавці. Були і погули. Отже є варіант «виграють не всі».
По місту і на дорогах обласного, республіканського та міжнародного значення є зупинки «по замовчуванню». Просто тому, що вони там мають бути, згідно з архітектурними та логістичними вимогами та доцільністю, врешті – здоровим глуздом. Отже перевізники (а здебільшого зараз перевізники – структури приватні) мають комфорт за рахунок держави. Хоча чому за рахунок держави? Податки ж сплачуються? Отже не зовсім за рахунок. Мають право.
Як вирішити конкретне питання з лавочками та дашками над головою біля зупинок-стоянок перевізників «Малин-Київ-Малин»? Може, у читачів «ІнфоМалина» є сучасні низькобюджетні пропозиції? Проблеми краще вирішуються конструктивно колегіально, а не невдоволеними репліками: «Що вони собі думають? Нема у них совісті! Позажиралися». Гадаю, вирішення лежить не у площині турбот про наслідки переїдання перевізників.
Вони (перевізники) потрібні малинчанам, малинчани потрібні їм. Рішення десь у точках зближення цих двох сторін.
(Далі буде).
З повагою споживач послуг перевізників Ірина КРИМСЬКА.
* * *
Підпишіться на нашу сторінку в Facebook
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер: