Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Орден президенту Малинського СК «ОАЗИС»

11.03.2013
Малин

ТЕМА. Коли "швидка" стала "екстренною"...


Експериментувати над простими людьми у нашій країні звикли у владних кабінетах давно. Звісно, їхньою думкою ніхто ніколи не цікавиться, а відразу, складається враження, з-за вуха «на гора» видають все нові й нові закони та розпорядження, пов'язані із «покращенням життя вже сьогодні».

А в реальному житті все далеко не так.

Нещодавно знайома жінка стурбованим голосом по телефону повідомила: «Мій чоловік нещодавно зламав ногу. Живемо ми у мікрорайоні БАМу. Викликали «швидку». Автомобіль приїхав, але через нечищені дороги біля нашого будинку я змушена була його на собі тягнути за 200 метрів до автомобіля «швидкої» допомоги», який чекав нас на проїжджій частині біля автобусної зупинки. - Невже влади у місті обласного значення немає?», - обурювалась жінка.

Ще одна ситуація. Тяжко дивитись на людей, які викликають швидку «по ділу», і вона до одних їде, але, чомусь не до всіх. Мій друг до лікарні приїхав «на швидкій», а через декілька хвилин чоловік, якому відмовив диспетчер, привіз свою хвору маму на таксі. Хіба це справедливо?

Та й правозахисники б'ють на сполох: українці помирають на десять років раніше, ніж європейці. Зокрема, у 2,5 рази вища дитяча смертність, утричі перевищений рівень передчасної смертності, а від туберкульозу українці помирають у 20 разів частіше, ніж громадяни Європейського Союзу.

Занепокоєння викликають перші результати медичної реформи, яку «тестують» у пілотних регіонах України – у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій областях та Києві. Під гаслом «оптимізація» ліквідовуються медичні заклади, інші – нашвидкуруч реорганізовуються в амбулаторії сімейної медицини, де в кращому випадку зроблено косметичний ремонт. Нова «мережа» медичних закладів прив'язується до кількості населення, але в ній не врахована існуюча інфраструктура, а точніше її «відсутність», зокрема поганий стан доріг та громадського транспорту.

Тож надати екстрену медичну допомогу за 10-20 хвилин (що декларує реформа) неможливо, особливо у сільській місцевості. Від реформи найбільше потерпають люди похилого віку, інваліди, вагітні жінки, які проживають у віддалених селах Малинщини і змушені самотужки добиратися до найближчого медичного пункту щонайменше за 20-30- кілометрів.

Яка ситуація у Малині і районі з впровадженням із першого січня 2013 року Закону України «Про екстрену медичну допомогу», реорганізацію, перейменування та підпорядкування бригади екстреної медичної допомоги, кількість та географію викликів, найчастіші діагнози, забезпечення медикаментами, запчастинами тощо наш кореспондент попросив відповісти старшого фельдшера пункту постійного базування комунальної установи «Екстрена медична допомога та медицина катастроф» Житомирської обласної ради Василя Примаченка.

- Василю Володимировичу, розкажіть, будь ласка, яку назву відтепер має швидка допомога і кому ви підпорядковуєтесь?

- У зв'язку із початком дії ЗУ «Про екстрену медичну допомогу», «швидка» ММРТМО перейменована на Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Житомирської обласної ради. Центр має пункт постійного базування у Малині та тимчасового - у Чоповичах. Підпорядковуємось ми відтепер Коростенській підстанції, куди також входять Народичі, Овруч, Лугини та Олевськ.

- Кількість викликів збільшилась?

- З початку нинішнього року кількість викликів зменшилась, бо бригада медиків виконує здебільшого екстрені виїзди до онкохворих, літніх пенсіонерів, які мають хронічні захворювання, дітей. Станом на п'яте березня, ми отримали 1151 виклик у Малині та 450 – у Чоповичах. За вказівкою із Центру екстреної медицини із Житомира через брак вільних автомобілів, двічі наші автомобілі виїжджали на виклики до сусіднього Радомишльського району – у кінці січня – із інсультом до Радомишльської районної лікарні доставили хворого із села Веприн та на початку лютого – виїжджали на ДТП, котре сталось на автодорозі Потіївка-Вівче.

- Автопарк зношений, медикаментами та пальним забезпечені в повному обсязі?

- Пункт постійного базування в Малині має три автомобілі, 2001, 2006 та 2007 року випуску. Один автомобіль, 2007 року випуску, є і в пункту тимчасового базування Чоповицької міської лікарні. Всі вони, звісно, свій моральний ресурс уже давно вичерпали. В середньому на один автомобіль припадає в місті майже 13 тисяч хворих, при нормі у десять тисяч, а в Чоповичах і навколишніх сільських радах – 8300. Та про придбання нових автомобілів наразі мова не йде. Лише 26 лютого нинішнього року всі чотири автомобілі обладнали GPS-навігаторами, які контролюють місцезнаходження карет «швидкої» допомоги, маршрут і швидкість руху, відстань до виклику.

У минулому році, на виконання Наказу міністерства охорони здоров'я України від 28 серпня 2008 року за №500, було виділено державну субвенцію у розмірі 332 тисячі гривень на придбання ліків для карет «швидкої» медичної допомоги.

Бензин, централізовано, за рознарядкою, надає Центр екстреної медицини у Коростені. За січень використали біля трьох тонн пального, стільки ж - у лютому. Якщо потрібно відремонтувати автомобіль, ми також робимо заявку у Коростень, звідки нам оперативно надходять потрібні нові автозапчастини.

- Скільки часу витрачаєте на виклик по місту та району?

- Згідно з нормативними документами, по місту на приїзд по виклику відводиться десять хвилин, по району – 20. Але, чесно, кажучи, не завжди це так.

Утруднює роботу медиків у цьому напрямку відсутність вказівних табличок на будинках та іменних показників вулиць у малинчан, брак освітлення на вулицях міста і населених пунктах району, хибні виклики, які відволікають на певний час карету медичної допомоги, п'яниці, яких у разі надання першої медичної допомоги, особливо у зимовий період, приходиться, як таксі, доставляти додому, відв’язані собаки яких «турботливі» господарі, чомусь «забувають» взяти на прив'язь, коли викликали лікарів, часто буває, що і ворота замикані і мусимо стояти і стукати чи кричати, щоб господарі відкрили…

Але головну увагу хотілося б звернути керівників міста і району на вкрай незадовільний стан доріг, через що машини і запізнюються на виклики до хворих у віддалені села району та мікрорайони міста.

- Якими хворобами найчастіше хворіють наші земляки?

- На першому місці, звичайно, переважають хвороби серцево-судинної системи (гіпертонічні кризи, інсульти, інфаркти міокарда), затим ідуть хворі на цукровий діабет у стані коми, багато через нечищені дороги і тротуари і травм, четверте місце займають дитячі хвороби, переважно ГРВІ. За ці два місяці трапилось і 5-6 летальних випадків.

Отак і живуть сьогодні медики «швидкої» допомоги, очікуючи на позитивні зміни від урядовців та державних мужів. Приміщення, площею 250 квадратних метрів, де розташований пункт постійного базування у Малині, орендує Центр екстреної медичної допомоги, сплачуючи за комунальні послуги, водопостачання, електроенергію.

Чекають медики і на заміну автопарку, який давно вже вичерпав свій «природній» ресурс майже удвічі. Також потребують у пункті заміни застарілого обладнання, яке купувалось ще за радянських часів – необхідно придбати дихальний апарат, дефібрилятори, електрокардіографи тощо. Не бракувало б і нормальних гаражів для автомобілів, які стоять під накриттям на подвір'ї ММРТМО.

Голова постійної комісії районної ради з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та охорони здоров'я, депутат райради Марія Насіканова зазначила, що жодних офіційних звернень від жителів району про незадовільну чи неякісну роботу медиків реорганізованого постійного пункту базування У Малині чи тимчасового у Чоповичах не надходило.

Водночас, Марія Іванівна, зазначила, особисто вона насторожено ставиться до проведення подібних реформ. Адже, як каже депутат, в першу чергу слід подбати про повну заміну автопарку карет «швидкої» допомоги, їхнього повного оснащення необхідними медпрепаратами та обладнанням, а тоді вже можна й експериментувати на людях, які кинуті просто напризволяще зі своїми проблемами.

Такої ж думки і головний лікар ММРТМО Валентина Швидун, яка у розмові із кореспондентом «МН» сказала, що поспішні реформи до добра не доведуть. Варто спочатку нормальну базу підготувати, а вже потім можна і втілювати в життя «прогресивні» медичні реформи.

Отож, ініціаторам такого інтенсивного реформуванная медичної галузі варто, перед тим, як «проштовхувати» свої Закони з метою «покращення життя уже сьогодні», хоч на один день покинути свої теплі розкішні кабінети і приїхати приміром у Морозівку, Савлуки, Крушники, Липляни чи Лісну Колону Малинського району та поцікавитись, що, як і коли купувалось у ці сільські заклади охорони здоров'я, як можна за 20 хвилин, при нерозчищених дорогах, доставити хворого до районної лікарні тощо.

Адже подібні реформи серед населення не приживуться і не отримають схвальних відгуків. Бо коли породілля у кареті «швидкої» допомоги, яку працівники МНС звільняють зі снігового замету на нечищеній дорозі, а вона народжує немовля прямо на місці пригоди серед зими і завірюхи, то над цією проблемою варто задуматись і столичним можновладцям. Чи доля і здоров'я простих людей у нашій країні нікого вже не цікавлять?

Богдан ЛІСОВСЬКИЙ.


 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація