Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Кордони ЄС для українців залишаться закритими

14.10.2012
Малин

Малинському лісотехнічному коледжу - 85


Починався Малинський лісотехнічний в далекому 1927... Вже ставала на ноги економіка після страшної розрухи світової та громадянської воєн, і раптом стало зрозуміло, що "лісових спеціалістів не можна замінити ніякими іншими без шкоди для лісу". Саме тоді, весною 1927, Волинське губернське облземуправління (а губернським центром Волинської губернії був Житомир), звернулося до Ради народних комісарів Української РСР з клопотанням про відкриття школи, в якій можна було б готувати фахівців для вирощування, догляду та захисту лісу.

Такий дозвіл було отримано, і вже влітку було оголошено набір в Білокоровицьку однорічну лісову школу,що номінально розмістилася в поміщицькому маєтку на краю селища Білокоровичі сучасного Олевського району Житомирської області. (Номінально - бо школи як такої ще не було) В газеті «Радянська Волинь» було опубліковано оголошення про набір учнів і почалася підготовка до занять. Тоді ж надійшло повідомлення, що школа буде не однорічна а «трьохрічна професійна школа». Ні викладачів, ні директора школа ще не мала, а всіма справами опікувався Костянтин Йосипович Ковалевський, помічник головного лісничого. Він був єдиним, хто мав вищу лісівничу освіту – ще до революції закінчив Петербурзьку лісову академію. За спогадами колишніх учнів лісової школи, це був надзвичайно освічений і грамотний фахівець, але походженням він був не з бідної родини і в ті роки на більш високу посаду розраховувати не міг.

Вже з 1929 року вздовж Західного кордону (який тоді проходив приблизно по межі сучасних Рівненської та Тернопільської областей) велося інтенсивне будівництво оборонної «лінії Сталіна». Кому були потрібні поблизу такого будівництва якісь «лісові студенти», що приїжджали з усієї України, і, що найгірше – періодично їхали додому і там розповідали про будівництво?

В жовтні 1931 року директор технікуму отримав наказ: терміново перевезти все майно технікуму (включаючи будівлі) в Малинський район на хутір Гамарня, в бувший маєток Михайла Міклухо-Маклая, брата відомого вченого, мандрівника, етнографа Миколи Міклухо-Маклая. (До-речі, Михайло Міклухо-Маклай викупив маєток у графині Щербатової, внучатої племінниці графа Потоцького. Основний її маєток був у Немирові Вінницької області, зараз там розміщено один з найкращих кардіологічних санаторіїв України. Зовсім недалеко – відома багатьом фірма «NEMIROFF»).

Так от, повертаючись до технікуму: директору було виділено 10 залізничних вагонів і 7 днів терміну. (Не перевезеш – в одному з вагонів поїдеш сам!) Від залізничної станції Малин перевозити довгі колоди через місто було незручно, а тому спеціально для цього на залізниці в найближчій до Гамарні точці було терміново обладнано додаткову колії (тупик) з розвантажувальним майданчиком (теперішня зупинка електричок «Пирижківський» на перегоні Малин-Коростень). Зрозуміло, що не виконати вказівку «самого Сталіна» ніхто не насмілився, і все майно було перевезено вчасно. На той час в технікумі навчалося близько ста учнів і було біля 25 викладачів і молодшого обслуговуючого персоналу. Завдяки їхній праці вже 15 листопада в технікумі відновилися заняття.

Навчальний заклад на території Гамарні було об′єднано з лісництвом і утворено учбово-вирбничий лісокомбінат. В такому вигляді (технікум +лісництво) під назвою «Малинський учбово-виробничий лісокомбінат» заклад проіснував до 1937 року.

В 1932 році відбувся перший випуск техніків лісового господарства вже в Малині...

Джерело: mltk.org.ua

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація