В Олевську міліціонер врятував двох дітей

Той злощасний день став другим днем народження для мешканців одного з двоповерхових будинків у м.Олевську, що на Житомирщині.

Серед них – 11-річна Діана та 3-річна Христина Сібірьови, яких із задимленої квартири через вікно витягнув молодий правоохоронець.

22-річний Дмитро Сівковський працює на посаді помічника дільничного інспектора Олевського райвідділку міліції тільки два роки. І хоч охороняє правопорядок на території декількох сіл району, в день, коли зі звичайного сержанта міліції перетворився на героя-рятівника, він перебував у службових справах у районному центрі.

– Було близько двох годин дня, і я повертався з однієї з міських організацій у райвідділок, - розповідає Дмитро. – Раптом почув дитячі вигуки та заклики про допомогу.

Коли молодий сержант зрозумів, що крики лунають з двоповерхового будинку, повз який він як раз проходив, то, не роздумуючи, кинувся до розчахнутого вікна на першому поверсі, з якого поволі тягнулася цівочка сивого диму.

З цього вікна на міліціонера дивилися переляканими оченятками дві біляві дівчинки. Побачивши людину у формі, вони обидві замахали ручками, а старша з них сказала, що всередині стільки диму, що вийти з кімнати, та й взагалі з квартири вони вже не можуть. Зволікати було не можна, адже димова поволока виїдала очі, а дихати в кімнаті, де знаходилися діти, ставало зовсім неможливо.

Не втрачаючи часу, Дмитро почав витягувати дівчаток з димової пастки, в яку за лічені хвилини перетворилася їх кімната. Спочатку - 3-річну Христину, слідом - 11-річну Діану. Благо, старша дівчинка здогадалася заздалегідь прихопити верхній одяг для себе і для сестрички.

- Ми були вдома самі: мама повинна була повернутися з роботи ближче до трьох годин, - розповідає врятована міліціонером Діана. - Спочатку у нас у квартирі запахло димом, а потім стало важко дихати. Я дуже злякалася, що ми з сестричкою задихнемося. Тому схопила наші курточки, відкрила вікно, а сама почала кликати на допомогу. І раптом нас почув дядько-міліціонер.

Cестрички перебували у віддаленій кімнаті, вікно якої виходить на протилежний від під’їзду бік вулиці. Тому нечисленні мешканці будинку, які встигли вибігти зі своїх задимлених квартир у двір, не могли ні бачити, ні чути дітей.

Як тільки Дмитро Сівковський витягнув дівчат, до будинку під'їхали пожежники, які звільнили із димової блокади ще трьох мешканців другого поверху і почали негайно тушити виявлений осередок займання. Як виявилося, він знаходився у безпосередній наближеності до квартири Сібірьових: просто під сходами, що ведуть на другий поверх будинку.Попередньо від перепаду електричної напруги сталося займання водяного насоса. Бог зна яким дивом називають рятувальники те, що вогонь не дістався до металевого балона з газом, безтурботно залишеного мешканцями неподалік від небезпечного пристрою.

Тим часом до свого дому з усіх ніг бігли батьки маленьких дівчаток. Упевнившись, що діти вже у безпеці і під наглядом, міліціонер-рятівник, скромно вікланявшись, поспішив повернутися до виконання повсякденних службових обов'язків.

- Це велике щастя, що мої діти опинилися вже на вулиці у той момент, коли я добігала до будинку, - вважає мама врятованих дівчаток Лілія Сібірьова і додає: - Я безмежно вдячна міліціонеру, який фактично врятував моїх дочок від біди. Адже дитячі крики можна було б сприйняти як якусь затіяну дітлахами гру і зовсім не відреагувати на них... Навіть страшно подумати. Тим більше, що сусіди навіть не чули, що дівчатка звати на допомогу.

Сам Дмитро Сівковський власноручний порятунок сестричок до особливого геройства не відносить. Зізнається, що допомагати людям у біді – це частина його покликання. І дякує провидіння за те, що як раз вчасно опинився там, де була потрібна його допомога.