Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

17.10.2020
Малин

Олександр Ситайло:«Малинська ОТГ має унікальні шанси стати однією з найкращих в Україні»


Рівно через тиждень – 25 жовтня – малинці разом з усією Україною обиратимуть своїх керівників та представників у радах різних рівнів. Все-таки найбільша увага українців сьогодні прикута до кандидатів на посаду голів місцевих ОТГ.

Втомлені великою політикою люди хочуть не прогадати з вибором і прокласти шлях до влади гідним кандидатам. Водночас претенденти на крісло очільника часто забувають про гідність і усувають конкурентів неприйнятними способами…

ІнфоМалин порозмовляв із кандидатом на посаду голови Малинської ОТГ від партії «Наш край» Олександром Ситайлом, – про його бачення розвитку Малина, ультиматуми від Шостака та про те, як трирічний досвід керівника КП «Екоресурс» допоможе йому перезавантажити місто.

Про розбудову підприємства та про правильні рішення

– Олександре, комунальне підприємство «Екоресурс» Ви очолили, коли його тільки створили. Чим керувались, коли йшли на цю посаду?

Коли мені запропонували стати першим керівником новоствореного «Екоресурсу», я очолював відділ збуту і маркетингу у ТОВ «Люкс Нет». У мене була хороша зарплатня, стабільність і гарні перспективи. Тому рішення піти в комунальну сферу далось непросто. Тим паче, що мав місію стати першим керівником підприємства, яке не мало ні штату, ні інвентарю, ні фінансів. Бути першим – це не лише важко, а й відповідально: мусиш задати певного темпу, створити гарну репутацію, згуртувати ідейний колектив і, не розслабляючись, працювати.

Коли–небудь шкодували про своє рішення?

Мене часто про це запитують… Не вагаючись відповім: ні! Жодного разу! Мені вдалось зібрати найкращий колектив – люди прийшли на роботу у нове підприємство, попри те, що їм зі усіх сторін наголошували не йти. Мовляв, «Екоресурс» не проіснує довше двох місяців, що не матимуть зарплатні тощо. Але сталось інакше – завдяки згуртованості, депутатській підтримці, допомозі друзів, ми потрохи змінювали Малин і водночас розбудовували наше КП.

Ви скромно не згадуєте про те, що це насамперед Ваша заслуга. Перед виборами заведено навпаки усю ковдру тягнути на себе…

Бо я справді не можу дозволити собі сказати, що це виключно моє досягнення. Так, з моєї сторони був непоганий менеджмент, але без праці людей, без колективу нічого б не вийшло. Було б нечесно сьогодні заявляти, що я один долучився до розвитку «Екоресурсу».

Взагалі колектив – це моя гордість. Я справді дуже ціную їх і ставився до них так, якби хотів, щоб ставились до мене. Волію працювати на рівних. Сьогодні на підприємстві працює 30 осіб, починали з 14–ти. За майже 4 роки жодної людини не скоротили, попри те, що міська влада недофінансовувала галузь. Ми акумулювали кошти і вчасно виплачувати зарплатні.

Про палки в колеса і неофіційні погрози

Які риси – як особисті, так і професійні – Вам вдалось розвинути за час роботи на підприємстві?

Живу за принципом: якщо бути на одному місці, у своїй зоні комфорту, не ризикуючи і не йдучи в невідоме, то розвитку від себе очікувати не варто. Мені точно вдалось, наприклад, стати більш стресостійким, наполегливішим. Навчився знаходити вихід навіть з тих ситуацій, які на перший погляд, не мають перспектив. Посилив свої комунікаційні навички – коли ти очолюєш комунальне підприємство, тобі доводиться щодня спілкуватись і домовлятись із десятками людей. І тут нема місця для імпульсивності чи зверхності – лише грамотним діалогом можна добитись результату. Треба вміти бути дипломатом – десь підняти голову, а десь опустити.  Водночас загартовується характер, стаєш сильнішим та витривалішим. Бо ситуації бувають дуже неоднозначні…

Що маєте на увазі?

Були випадки, коли мені так і заявляли: «Ми за тобою спостерігаємо, і стежимо, що з цього вийде». Тобто хтось допомагав, а хтось лише чекав моїх невдач, неправильних кроків.

Олександре, а від кого надходили такі попереджувальні меседжі? Від адміністрації міста, від потенційних наступників – від кого?

Це я в цілому говорю… Для себе завжди це трактував так: якщо хтось не допомагає нам працювати, реалізовувати проєкти, то нехай і не заважає. Бо в більшості випадків було важко щось зробити у місті, а коли ще деякі люди не втрачали шанс вставляти палки в колеса – тоді вдвічі непросто. А палки в колеса ставили регулярно. Скажемо так – тримали в тонусі. Завжди треба було бути насторожі – чи на свята, чи загалом. Але реагувати на такі провокації чи боятись їх – точно не варто. Потрібно тихо робити свою роботу і результат все одно буде.

Про найкращі проєкти та озеленення Малина

Які проєкти вважаєте найуспішнішими?

Насправді не можу виділити якийсь один чи кілька. Кожну роботу ми виконували так, ніби робили для себе. Усі проєкти реалізовували за принципом: максимальний результат при мінімальних можливостях.

– Малинці, наприклад, часто згадують, що саме завдяки «Екоресурсу» вдалось перетворити вже майже ліс на привабливий міський парк.

До виборів прийнято застосовувати різноманітні політичні спекуляції. Хтось зробив, хтось фінансував, хтось допомагав, хтось керував, хтось стояв збоку… Я ж скажу так: за часи незалежної України було багато комунальних підприємств, які надавали ті чи інші послуги по утриманню зелених насаджень в Малині. Але коли у місті запрацювало КП «Екоресурс», ці послуги почали надаватись на дещо іншому рівні, на тому, який ми бачимо сьогодні. Вішати на себе ярлики, що це зробили ми, чи це лише наша заслуга – не хочу. Є природа, є історична цінність парку–пам’ятки, площею майже 30 га. Наше завдання лише підтримувати її та осучаснювати.  Насамперед потрібні впорядковані алеї, освітлення та місця для відпочинку.

Про львівське сміття та нечесну конкуренцію

Водночас вагома частина роботи підприємства – це утилізація сміття. Напевно, власне ця послуга, спровокувала свого часу у прямому значенні найбільше бруду у сторону комунального підприємства.

Так, на жаль. Наші опоненти всіма можливими і неможливими способами намагались дискредитувати, знівелювати та дестабілізувати ситуацію. Залякуючи при цьому споживачів, агітуючи їх не сплачувати за надані послуги. Але разом з тим ми надавали якісно ці послуги, намагаючись не відволікатись на нечесну конкуренцію. Для того, щоб люди відчули, що система працює. Залучали різні способи та різні джерела, щоби закупити більшу кількість контейнерів, розширити автомобільний парк.

Тут, здається, неможливо не згадати про резонансну історію із львівським сміттям. Малин же тоді також приймав відходи з Галичини?!

Львів’яни такі самі люди, як і малинці. І дуже прикро, що на цьому питанні розгорнули цілу політичну кампанію, чи то навіть кілька кампаній. Ми отримали доручення укласти договір з львівськими перевізниками сміття. І погодились. Тому, так, справді, деякий час приймали відходи зі Львова. Але не за безцінь! Львів сплачував нам за це повну вартість, не було жодних занижених тарифів, і КП суттєво заробило тоді.

За виручені кошти ми змогли закупити інвентар для «Екоресурсу» – інструмент, а також поповнили обігові кошти, які пізніше використали на благоустрій у Малині. Тому жодної зради тут шукати не варто. Конкуренти часто кидали фрази, що до Малина їздили по десять машин зі Львова – такого ніколи не було! Усі сміттєвози, які приїздили, були офіційними. Бо кожна машина на виїзді зі Львова ставали на ваги, які належали Львівській ОДА, і були обладнані GPS–трекерами. Тільки при повному обліку та контролі, сміттєві компанії могли отримати компенсації від Львова. І пізніше з цих коштів розрахуватись з нами. При цьому нас постійно контролювала і поліція, і екологічна служба.

ПО ТЕМІ У контейнерах для сміття до Малина приїхала цивілізація

Про ультиматуми від мера, звільнення та наклепи

На слуху останнім часом питання про Ваше звільнення з посади керівника КП. Чому ситуація, на Ваш погляд, склалась власне таким чином? І чи є тут особистий інтерес чинного мера Шостака?

Я ніколи не був в їхній команді. Маю на увазі провладній. Але разом з тим мені довелось з ними працювати. Перший мій контракт уклали на два роки, другий – лише на рік, до 1 жовтня 2020. Коли продовжували мій другий трудовий контракт, міський голова сказав мені: «Це для тебе своєрідний запобіжник, якщо ти підеш на вибори раптом – я все передбачив». Тоді ж він мені і запропонував, щоб я перейшов до його команди. При цьому я б мав новий контракт, без усіляких питань... Але як є.

– Дивна винагорода за гарні результати на посаді керівника КП...

Так, і це ще, м’яко кажучи. Неприємно це все. Дуже неприємно! І дивно в тому числі, коли тобі кажуть, якщо ти не з нами, ти взагалі ніде. Таким ультиматумам не місце у демократичному суспільстві. Я – не Ленін, а Шостак – не Микола ІІ.

Я прийняв рішення приєднатись до політичної сили «Наш край». Ми йдемо своїм шляхом, хтось своїм. У кожного рівні можливості, і свої шанси. Є така річ як повага до поглядів своїх конкурентів (хоч і не люблю цього визначення у політиці). І якщо я не підтримую певну політсилу, то треба якось зрозуміти це. Тим паче, що мені, наприклад, не близькі гасла і плани цієї політсили. Єдине, що точно маємо тепер – це те, що Малин на десятки років втопився в політиці, інтригах, плітках, залякуваннях тощо. І виходом з цього є лише кардинальна зміна влади і ламання нав’язаної системи.

Чи справді ви маєте групу по інвалідності. Бо сьогодні це питання звучить у соцмережах, говорять, що Ви «купили цю групу». Це наклепи?

У мене справді є третя група по інвалідності. Вона в мене ще з 18 років, якщо не помиляюсь. Казати куплено чи ні – у людей немає жодного морального права на це. Є відповідні комісії, які дають певні статуси на підставі медичних висновків. Я б дуже хотів не мати цієї групи, але, на жаль, у мене є захворювання, яке передбачає інвалідність.

Про курс розвитку міста та перезавантаження влади

Які головні завдання ставите перед собою на посаді голови Малинської ОТГ?

Сьогодні можна багато говорити про наведення порядку у місті, про різноманітні господарські питання. Але усі ці моменти і так передбачені роботою міського голови. Для мене ключовим завданням є прогресуючий розвиток Малина. Дивлячись на наше місто сьогодні, розумію, що Малин може більше – у нас для цього є все необхідне. Але усі інтриги та політичне суперництво в останні роки блокують цей розвиток, бо головні завдання фокусуються на політичній кар’єрі керівництва, а не на господарстві. І сьогодні треба визначитись, чи ти займаєшся плітками, граючи в «гру престолів», чи розбудовуєш місто.

Як думаєте, малинці сьогодні це розуміють? Чи стають жертвами цих же інтриг?

У будь–якому випадку хочу вірити, що усвідомлюють. Люди вже втомились від цих негосподарських методів управління – цього вистачає на рівні держави, а у місті хочеться результатів. Саме це і є головними завданнями команди «Нашого краю», яку я представляю. Ми готові зосередити свою увагу на місцевому самоврядуванні, і не відволікатись на політичні дебати. Малинська ОТГ має унікальні шанси стати однією з найкращих в Україні.

Якось на зустрічі із громадою Чоповичів, люди щиро здивувались, що Олексій Шостак балотується і на наступну каденцію. Мовляв, чи є в нього совість після всього знову добиватись влади. Неприємно, що малинський очільник має таку репутацію, бо я живу в цьому місті і точно не хочу таке чути про мера. Важливо також, щоб люди підтримували і команду свого міського голови, бо без команди важко приймати важливі рішення. Завжди будуть якісь умови, якийсь спротив з боку депутатського корпусу – щоб показати, що за наших часів було краще.

Чому люди повинні обрати Вас?

Вони не повинні. Я нікого не змушую, і навіть не думаю про це. Я лише пропоную свій досвід і свої можливості, щоб змінити наш Малин. Можна багато говорити про те, що найкращою агітацією є досягнення на посаді. Але треба ще й розуміти, в якому напрямку ти пропонуєш рухатись місту та жителям. Я, наприклад, бачу Малин – містом–переможцем. Містом, куди хочеться повернутись. Містом, в якому комфортно жити і безпечно працювати – без утисків, без інтриг і точно без ультиматумів. Усім бажаю впевненого вибору!

Розмовляла Олена ПЕТРЕНКО

***

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація