Сьогодні у Малині висітимуть червоно-чорні прапори ОУН. Хто зробить це першим?

Вчора, 23лютого 2018 року, на сесії міської ради відбулася подія, акція чи як хочте назвіть.

Перед сесією у залі засідань з’явився червоно-чорний прапор. Це так когось налякало, що той чи ті налякані викликали поліцію. Що, власне, мала робити поліція, кого і від чого рятувати, то питання десяте.

Але ця подія не може пройти безслідно. Бо за появою прапора на сесії прозвучало звернення голови Малинської міської організації ВО «Свобода» Миколи Поліновського.

Текст звернення повністю:

«Розуміючи ідеологію червоно-чорного стяга – прапора країни, яка охоплена боротьбою, та з нагоди 89 річниці створення ОУН, пропоную піднімати у центрі міста революційний прапор ОУН у певні дати, пов’язані із визначними подіями національно-визвольної боротьби та вшануванням пам’яті Героїв, згідно з додатком.
Повідомляю: на знак вшанування пам’яті Героїв національно-визвольних повстань революційний прапор ОУН піднімається в траурному оформленні – у цьому випадку до верхньої частини древка або флагштока прапора прикріплюється чорна стрічка.

Прошу ухвалити з приводу вищезазначеного відповідне рішення міської ради, в якому також рекомендувати вивішувати революційний прапор ОУН керівникам підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності».

До тексту звернення йшов додаток (подається скорочено), який містить дати для вшанування прапором ОУН:
«1 січня – день народження Степана Бандери.
3 лютого – день створення ОУН.
5 березня – день смерті Романа Шухевича.
21 травня – День пам’яті жертв політичних репресій.
4 неділя травня – Свято Героїв.
14 червня – день народження Євгена Коновальця.
30 червня – день народження Романа Шухевича.
30 липня – створення УВО.
14 жовтня – День захисника України. День створення УПА.».

Можна було б коментувати на різний лад.

Але є лише кілька питань.

Чому прапор викликав такий переляк, що аж довелося поліцію викликати, яка, до слова буде сказано, таки приїхала! (Злочин, мабуть!).

Якщо у земляків такий рівень знання рідної історії або просто невігластва, то як за таких ідейних умов на території громади будуть вивішуватися прапори в такій кількості, яка передбачається умова, озвученими у зверненні?

І чи не буде так, що одні викликатимуть поліцію, бо хтось вивісив прапора, а інші викликатимуть, бо їх вивішеного прапора хтось зірвав?

А перелік дат вивішування прапора ОУН теж викликає подив. Чому не можна прапор вивішувати постійно – бо це ж частина нашої історії,котра всуціль, без перебільшення, є визвольна боротьба? Чому зафіксовано день смерті Шухевича, а день смерті Бандери і Коновальця – ні? І чому б для почину систематично не вивішувати славного прапора біля організацій, які сповідують ідеї та ідеали ОУН.

Це думки вголос до оригінального документу.

Випадковий свідок заяви і невипадковий прихильник ОУН Ірина Лузанчук,
редактор журналу «Регіон Бандерівський» в 2010-2012 роках.

Фото зі сторінки М. Поліновського

* * * 

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook