Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

У Коростені відкрили пам’ятний знак Сергію Кемському — Герою Небесної сотні

17.06.2015
Малин

Віталій Журавський: «Я думал, что меня забыли»


Віртуально і нескандально про Віталія Журавського

Почну з кількох цитат у матеріалі на ЖитомирІнфо.

«Подивіться, вони як злодії ховаються. Значить, у них є, що скривати. Це ще раз підтвердження тому, що люди не зовсім спокійно можуть зайти і подивитися людям в очі», - каже активістка ГО «Всеукраїнське об’єднання Майдан Житомирської області» Наталія Волинець.

«Опозиційний блок» - організація, яка почала свою діяльність від славнозвісної «Партії регіонів», знову рветься до влади. В той час, коли люди гинуть на Донбасі», - додає голова ГО «Самооборона Житомирщини» Сергій Ткачук.

«Вони остаточно втратили почуття страху. Вони думають, що взяли Бога за бороду ще раз. Але я вважаю, що навряд чи у них щось вийде», - каже голова ГО «Рух Автомайдан Житомир» Валерій Арушанян.

 Так відреагувала громадськість, яка негативно сприймає активізацію опозиційних, раніше владних і у фаворі сил. Патріотичні сили обурені діями екс-регіоналів, які позиціонують себе не лише як приклад протиставлення пост-регіональному режимові, а й як не менш патріотичні, ніж власне патріотичні.

Мене особисто публікація зацікавила появою на світ Божий персон, які ще зовсім недавно займали чільні позиції у владі, в умах народу, в обоймі удачі (Павлєнко Юра, Бойко теж Юра – на фото).

Не шукайте моралі, оцінок і закопаних у тексті сенсаційних тарганів. Просто публікація про захід опозиції в Житомирі 12 червня реінкарнував нашого мажоритарщика зі стажем Віталія Журавського.

Для когось він ідейний ворог і особистий опонент, для когось – однодумець і соратник, для когось благодійник, що допоміг у скрутну хвилину, для інших – благодійник навпаки, що обійшовся лише обіцянками.

Просто зиркнімо в мережу інтернет, де теж, як і багато нас, живе Віталій Журавський віртуальний. Отака собі аматорська віртуальна презентація ретроспективи останніх місяців екс-нардепа, який ще ой-ой-ой може успішно частку «екс» зняти – не корона ж бо!..

Поїхали!

…з Однокласник(ам)и

Дивно було зустріти в «Однокласниках» сторінку Віталія Журавського. Тіпа, несолідно. Та чого там, подумала, він теж людина, теж однокласник. І 30 серпня минулого року вирішив про це нагадати в помаранчевій (за кольором тла) тусовці – започаткував свою сторінку в «ОК».

Та тільки чий однокласник чи друг наш Віталій Станіславович? В його електоральному полі (дивіться розділ «друзья») звичайнісінька мережева публіка, перегляд світлин якої нічого не дає – жодної впливової особи, яка могла б пролити світло на суть спілкування екс-нардепа з народом.

А спілкування він прагне. Про це красномовно свідчать публікації в статусах. Вони були вкрай актуальні, бо зареєструвався громадський діяч акурат напередодні «вкидання» у смітник історії, що та, віртуальна, зробила брутально і ніяк не віртуальними руками обурених активістів.

Отож і намагався Віталій Журавський, що сповідує ненасильницькі методи спору, завести діалог на сайті «Однокласники», озброївшись неагресивними методиками своїх монологів і звернень до електорату – на тему «не убий», доступ к тєлу огранічєн і т.д.

А дарма надіявся! Говорив про допомогу пораненим військовим, про підтримку й довіру до нього автомайданівців (да-да!), про тітушок, які проти нього… Але всього 26 «лайків» на 8 публікацій! Більш ніж скромно! Для людини такого політичного рівня – малувато. І в діалоги ніхто не вступав, і коментів ніхто не лишав.

Печалька.

Нема тут що робити, подумав однокласник Віталій, і з січня цього року в цю курилку не зазирає і не провітрює її. То й нам нічого заходити в непровітрене, ходімо в інші двері…

…у ФейсБук

Тут свіжіше. Востаннє був 31 травня: «Вернулся из Франции» (а не з «Однокласників») – пише Журавський в стрічці своєї хронічки. У цій публікації він подає про своє бачення-прозріння Франції, яку добре знає (чи не краще за Україну?). Дає оцінку чинній владі в діалогах, що виникають в коментарях, на відміну від блокади мовчання в «ОК»: «…Кто с ними борется? Окрой глаза, друг мой. А Францию я знаю хорошо. Я там учился и мой сын учился, окончив высшую школу экономики. Это так, к слову. Надо правде смотреть в глаза».

У відповідь дуже хочеться сказати, що непогано було б сину, озброєному респектабельною освітою, поборотися з «темною» нинішньою владою, вдаривши по бездоріжжю економіки своїми зусиллями для її порятунку й піднімання з колін.

А один із учасників коментування кинув: «Вернулся из Франции? Чтобы достойно жить, нужно честно и хорошо работать». Що мав на увазі коментатор, я так і не догнала. А ви?

Однак інший коментар дуже красномовний (дивіться на скрін-шоті) – про те, хто з чим в Україні бореться, а з чим насправді повинен.

Стрічка хроніки у Віталія Журавського ведеться ненав’язливо, стримано, грамотно (вміє це він!). Спостерігаєтся, вгадалося, ностальгія по журналістському минулому? Так, домисли. Вертаймося у сьогодення.

…у Францію

Спостерігається неприхована любов до Франції. Згадалася цитата звідкісь із нетрів інтернету: «Во Франции лицемерие вырабатывается воспитанием, составляет, так сказать, принадлежность «хороших манер» и почти всегда имеет яркую политическую или социальную окраску». Блін, дак это же не кто иной, как Салтыков-Щедрин сказал! (Ну, мы тоже, с понтами, по-русски, дабы экс-нардепа коммуникативного удобства не лишать).

Ага, так про що це я?.. Французьке кіно, вино й всяке …но – тема кількох публікацій персональної стрічки новин Журавського. З ним люб’язно вступає в діалог його тезка Ангеліна Журавська (це та королева краси і племінниця в одній особі, про яку я подумала?). Особливо розчулює діалог з красунею після публікації метра політики про «мстю» сил небесних всім президентам, які зраджують своїх жінок (дивіться знову скрін-шот).

Дівчинка так прониклася темою, що перетягла її на свою стрічку хроніки і заскиглила, як у дівочому щоденнику (на родном русском – ведь отныне она живет в Москве!, шутка ли сказать): «Почему же вы, Мужчины, предаете любящих вас Женщин? Почему смотрите по сторонам, когда рядом верная жена?...»

Якесь дежавю! Ніби статус в «Однокласниках», а не на «ФейсБуці»!..

Але не це, не це головне! Дівчинка переймається долями жінок – які ж ці чоловіки! Зраджують! Дивляться по сторонах! Ага: я знаю чому дивляться по сторонах – подивіться й ви на титульне фото сторінки Ангеліни на «ФБ». Будь-який здоровий чоловік вклеїть очі в дівку, яка ось – перед носом – в купальнику на всю горизонталь монітора й всесвітньої мережі! Не треба й по сторонах…

Упс… Ми ж про її дядька, Віталія Станіславовича. І не лише ми. І не забули – не переживайте. Бо пише у травні він, вдячний іменинник, гостям своєї персональної сторінки чемне «дякую», буцім і не буцім: «Я думал, что меня забыли…».

Нє забилі. І не забили. І не забанили.

Ви ж теж – ми у дзеркалі. Ви ж теж наша Кліо! А ми – ваша. Стільки років поруч, а тепер у розводі. Чи як там українською правильно – розвод? Але ж розвод він і у Франції розвод. Ізмєна – вона й в Україні зрада (зРада).

P.S. Насправді, якщо клікнете в мережі, знайдете безліч інтернет-згадок про Віталія Журавського. Він був і є. Був п’єдестал і був смітник, були слава і ганьба. І ще скільки всього було і буде з цією людиною бомонду і народу водночас, з цим українцем, закоханим у Францію... Рухаємося по колу і дорогами, які він так ретельно заасфальтував за гроші бюджету (та яка різниця – адже заасфальтував таки!). Екс-нардеп у нас на округ потрапляє через раз. Скоро вже будемо знову разом (фото 9)? То вважайте мою публікацію на стрічці правдивої й неупередженої хроніки піар-акцією, за яку не треба мені платити, а вам розплачуватися.

 

Ірина Кримська,
неупереджено, під шкідливим впливом інтернету і цілющим вітром французьких долин.


 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2015.06.21 20:45 -
Олександр Скальницький (4)
0 0
А пані ірина у "ВКонтакте" не заглядали? Там, здається, теж є...
Відповісти
2015.06.22 08:22 -
Ірина Кримська-Лузанчук (5)
0 0
Скажу, що й так забагато честі для екс. Просто був спортивний інтерес. Адже на початках, з 1994 років ще з 5-7, наш верховний кандидат-депутат об"єднував навколо себе, мав Бога за пазухою. Так принаймні здавалося)(... А потім переличинився. Для всіх, хто був у той час в ХДПУ - особливий період. Люди працювали не за гроші. Була віра у справу. Минулий час. А цей попсовий огляд життя Журавського в мережі - просто акцент на його намаганнях втримати баланс, самоповагу й увагу до себе. Виходить не дуже... Душевна паніка спроваджує то у Францію, то у.. Францію знову. Він втратив все, а головне - можливості. А ще головніше - віру людей. Однак цілком ймовірно, що буде балотуватися.
Відповісти
2015.06.17 17:53 -
Наливайко (2)
0 0
"Ірина Кримська,
неупереджено, під шкідливим впливом інтернету і цілющим вітром французьких долин." -))) смішно. 100% рекламна стаття.
Відповісти
2015.06.18 01:56 -
Ірина Кримська-Лузанчук (3)
0 0
Тоді всі мої статі є рекламні 100%, бо завжди пишу, що думаю і відчуваю (в межах розумного іі етичного).
Відповісти
2015.06.17 14:59 -
Наливайко (1)
1 0
Пан журавський, як же про вас вас забудеш ? хотів би, але ви як та сусідська шавка, тільки заснеш .....
Відповісти
2015.06.22 11:45 -
робер артуа (6)
0 0
Лаконічно і точно примічено !
Відповісти