Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

26.02.2015
Житомирщина

У Житомирі нарешті звільнили місце для пам’ятника Олегу Ольжичу


26 лютого 2015 року Житомирська «Свобода» допомогла міській владі перенести облите фарбою погруддя большевицького ватажка Пархоменка з центру міста. На цьому місці в майбутньому з’явиться пам’ятник одному з ідеологів українського націоналізму Олегові Ольжичу.

Зважаючи на численні звернення громадян до депутата Богунської райради Михайла Сліпченка щодо стану погруддя на перехресті вулиць Ольжича та Перемоги, свободівець неодноразово звертався до міської ради з пропозицією демонтувати цей об’єкт. На що отримував відповідь: «Не на часі».

«Погруддя Пархоменка не перебувало на балансі жодної комунальної установи, тому протягом останніх пів року воно перебувало в жалюгідному стані. Громада вирішила допомогти міській раді та перенести його на територію «Зеленбуду», що було погоджено з в. о. міського голови. Нагадую, що на цьому місці буде пам’ятник ідеологу українського націоналізму Олегу Ольжичу», – наголосив свободівець Михайло Сліпченко.

Свободівка Марія Моісеєнко прокоментувала:

«Указ Президента України від 10 листопада 2006 року, пункт 3 частина 1, встановлює: «…вирішити в установленому порядку питання щодо спорудження протягом 2007-2008 років у містах Києві та Житомирі пам’ятників Олегу Ольжичу;…». На підставі цього Указу було видане розпорядження голови Житомирської ОДА від 25 січня 2007 року «Про відзначення 100-річчя від дня народження Олега Ольжича» і з’явилося рішення виконкому Житомирської міської ради від 25 січня 2007 року «Про проведення відкритого конкурсу на спорудження пам’ятника Олегу Ольжичу». Тому ми зробили все згідно із законодавством».

Довідка: Олександр Пархоменко – один із відомих большевицьких ватажків часів «громадянської війни». У червні 1917 року призначений начальником штабу Червоної гвардії Луганська. 1918 р. заснував першу совєцьку міліцію в Луганську. Відтак – особливий уповноважений 5-ї Червоної армії, член Революційної військової ради 10-ї армії. З 1919-го – начальник большевицького гарнізону Харкова, 1920 – комендант Ростова-на-Дону, командир 14-ї кавалерійської дивізії.

У совєцькій історіографії цей період називають «громадянська війна», хоч насправді це була окупація большевицькою Росією міжнародно-визнаної незалежної держави – Української Народної Республіки. Так само нині російська пропаганда намагається представити світу події на Донбасі як «громадянську війну» між українцями, хоча це є чергова російсько-українська війна.

Прес-служба Житомирської обласної організації ВО «Свобода»

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація