У 1796 році Київське намісництво ліквідоване та всі лівобережні землі, що входили до нього, передані в Малоросійську губернію. Одночасно, до новоутвореної Київської губернії увійшли нові землі Правобережжя.
Слід сказати, що до поділу 1796 року Київська губернія складалася переважно з лівобережних повітів.
Повіти Київської губернії XIX століття: Київський, Бердичівський, Васильківський, Звенигородський, Канівський, Липовецкий, Радомисльський, Сквирський, Таращанський, Уманський, Черкаський, Чигиринський. У таких межах губернія перебувала до 1925 року.
Малинський район у складі губернії перебував частково (без 37 сіл у північній та північно-західній частині), окрім того невеличкі частини Коростенського та Черняхівського районів.
.jpg)
У Радомишльському повіті, до складу якого входив Малин, переважало, мовно, українське населення (78%), єврейське (13%), російське (4%). Що цікаво, у ті часи на територія Радомисльського повіту проживало багато німців (2.3%), які переважали навіть поляків (1.9%). Також виділялася велика група чехів (0.5%).
У відношенні селянського самоврядування 1976 сільських товариств губернії розподілені на 202 волості та підпорядковані 24-м мировим посередникам (по 2 мирові ділянки у кожному повіті).
У судовому відношенні губернія входить до складу Київської Судової Палати та поділяється на два судових округи: Київський і Уманський. До Київського Окружного суду віднесені Київський, Бердичівський, Васильківський, Канівський, Сквирський, Радомисльський, Черкаський та Чигиринський повіти; до Уманського Окружного суду — Уманський, Звенигородський, Липовецкий і Таращанський повіти. Кожне місто з повітом складають судово-мировий округ. В губернії налічується 62 судово-мирові ділянки та 48 судово-слідчих.
Тогочасним намісником, генерал-губернатором був Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович.
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер:
.png){kind=small}
