Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Із історії турнірів на призи Валерія Андрійцева 2012-2019 років. Статистика: команди та учасники

17.05.2020
Малин

Малинські хроніки: «Про постановку пам'ятника Цареві-Визволителеві з волосних коштів за 600 карб...». 1911


Невідомо, чи постала та «окраса» в місті, але 600 рублів списали.

Про це пише газета «РАДА» на початку 1911 року.

Кампанію зі спорудження пам’ятників «цареві-визволителю» розгорнули напередодні 50-річчя скасування кріпацтва. У 1911 році ювілей урочисто відзначали по всій Російській імперії. У Київ на відкриття пам’ятника своєму вінценосному дідові прибув імператор Микола ІІ. Водночас державна скарбниця традиційно намагалася уникнути витрат на урочистості, перекладаючи їх на місцеві бюджети.

«3 Київщини. Святкування ювилею скасування кріпацтва.
У м. Малині, радом, пов., 19 февраля одсвяткували, як сповіщає наш дописувач, ювилей скасування кріпацтва. Батюшка після одправи сказав у церкві „слово".
З церкви пішли до волості, де, після молебня, старшина прочитав друковану промову і приговора про постановку пам'ятника Цареві-Визволителеві з волосних коштів за 600 карб. Хор співав гімн і патріотичні пісні. Роздано людям портрети Царя-Визволителя.»

Для порівняння: дійну корову в ті часи можна було купити за 50-80 рублів.

У Київській губернії вирішили замовити цілу партію однакових чавунних погрудь «визволителю». Архітектурну частину монумента розробив відомий польський митець Владислав Городецький, автор цілої низки архітектурних шедеврів як Києва.

«Київською губернською комісією прийнято першу партію пам'ятників Імператору Олександру II, замовлених архітектору Городецькому для сільських управлінь та волостей Київської губернії у пам'ять про 50-річчя від дня визволення селян від кріпосної залежності, – писала 6 червня (за старим стилем) 1911 року газета «Киевская мысль«. – Комісія визнала, що на кожному пам'ятнику необхідно прибити залізну табличку з написом, а також позолотити літери написів на пам'ятниках. З огляду на це, ціна кожного пам'ятника збільшиться».

Постать «царя-визволителя» не була такою вже однозначною для жителів України. Цар Олександр ІІ належав до числа тих росіян, які мислили доволі націоналістично, тож активно підтримував різноманітних апологетів так званої «російської справи». Цар принаймні тричі втручався у політику заборони українських публікацій. Все це, а також позбавлення багатьох селян земельних наділів під час «розкріпачення», викликало незадоволення. Вже невдовзі після встановлення в Києві на нинішній Європейській площі великого пам’ятника «цареві-визволителю» його стали обливати фарбою.

Очевидно, що всі пам'ятники знищили ще в 1917 pоці, одразу після повалення царату, але тема може бути цікавою для краєзнавців.

***


 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація