Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Знаєте, де у Малині готують хрусткі крильця з KFC і нагетси як у McDonald’s?

21.01.2015
Малин

Реєстрація права власності на самочинне будівництво



Державна реєстрація права власності в України здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно постанови КМУ №868 від 17.10.2013 р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності на самочинне будівництво може бути зареєстроване з видачею свідоцтва про право власності:

1. на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності, як документу, що підтверджує виникнення права власності;
2. без подання документів, що підтверджуються виникнення права власності на новозбудовані чи реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

Для реєстрації права власності на підставі рішення суду першочерговим завдання є звернення до суду з позовом про визнання права власності та отримання позитивного рішення суду про визнання права власності. Громадяни з позовами про визнання права власності звертаються до загальних судів загальної юрисдикції за правилами цивільного судочинства.

Справи за участю юридичних осіб можуть розглядатися як загальними, так і господарськими судами за правилами підвідомчості справ судам. Суди розглядають спори про визнання права власності:

1. на самочинно збудоване нерухоме майно власником земельної ділянки у випадку, якщо земельна ділянка не була відведена для цієї мети. При чому земельна ділянка вважається такою, що не була відведена для цієї мети, якщо вона не віднесена до земель житлової та громадської забудови, зокрема, надана для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку;

2. на самочинно збудоване майно на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснила самочинне будівництво.

Під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою. Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

Право власності в судовому порядку може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом. Визнання права власності на незавершений об'єкт самочинного будівництва не допускається, оскільки це суперечить змісту як частини третьої статті 376, так і статті 331 ЦК України.

Позов про визнання права власності на самочинне будівництво може бути поданий як власником майна, так і особою, яка збудувала майно на земельній ділянці, що не надавалась їй у власність чи у користування, або самочинно збудувала його на чужій земельній ділянці (незалежно від форми власності).

Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі.

+Позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

На підставі ч. 3 ст. 376 ЦК України суд може задовольнити позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на земельній ділянці, що не надавалася у власність чи користування особі, яка збудувала його, якщо їй у встановленому законом порядку було передано земельну ділянку у власність або надано у користування під уже збудоване нерухоме майно відповідно до її цільового призначення, та за умови, що будівництво велося з додержанням архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил згідно із законодавством, містобудівною та проектною документацією, а також у разі, якщо ці обставини були предметом розгляду компетентного державного органу.

Судова практика застосування судами ст. 376 ЦК України є усталеною. Основні питання викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)».

Однак ухвалення судового рішення при визнанні права власності на об’єкт нерухомості не є достатнім для проведення державної реєстрації права власності. Обов’язковим є введення об’єкта в експлуатацію за встановленою чинним законодавством процедурою. Рішення суду виступає документом, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно, тобто є правовстановлюючим документом. Суд своїм рішення лише визнає право власності, тому обов’язковим є проходження окремої процедури введення об’єкту в експлуатацію.

Для реєстрації права власності на підставі рішення суду відповідно до Порядку №868 від 17.10.2013 р. державному реєстратору необхідно подати наступні документи:

1. заяву за встановленою формою;
2. документ, що посвідчує особу заявника;
3. рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно, належним чином завірена копія;
4. копія документа, що посвідчує особу заявника;
5. копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідним органам державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України;
6. у разі подання заяви уповноваженою особою, яка діє від імені фізичної особи, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подаються копія документа, що посвідчує заінтересовану особу, та копія реєстраційного номера облікової картки платника податку такої особи;
7. документ, що посвідчує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;
8. документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта;
9. технічний паспорт;
10. документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;
11. документ про сплату державного мита.

За результатами розгляду заяви та документів, необхідних для проведення державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав або рішення про відмову в такій реєстрації.

На підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить записи до Державного реєстру прав. Після внесення записів до Державного реєстру прав державний реєстратор формує витяг з Державного реєстру прав та оформляє його у двох примірниках.

Орган державної реєстрації прав, нотаріус не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про державну реєстрацію прав видає особисто заявникові або надсилає поштою з описом вкладення витяг з Державного реєстру прав, свідоцтво (в разі його формування) та документи, що подавалися заявником для проведення державної реєстрації прав, одним із способів, зазначеним у заяві.

Відповідно до п. 49 Порядку №868 у разі проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає (крім загальних документів, зокрема заяви, копії паспорта, реєстраційного номеру облікової картки платника податків тощо):

1. документ, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на земельну ділянку;
2. документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 р., є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
3. технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
4. документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

Документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на такий об'єкт нерухомого майна, заявник не подає.

Реєстраційна служба Малинського району

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація