12 липня:«На Петра літо ламається, осені вклоняється»

«На Петра літо ламається, осені вклоняється»
Народне прислів’я

12 липня у народі вшановують апостолів Петра і Павла, і називають це свято днем Петра. До цього свята колись готувалися заздалегідь: білили хати, оздоблювали рушниками стіни, скрізь чисто прибирали. Вранці йшли до церкви, а повернувшись, розговлялися мандриками – спеціальними пампушками, що пекли з пшеничного тіста, яєць та сиру. Сама назва печива виникла від того, що, мандруючи шляхами, Петро з Павлом харчувалися “мандриками”.

Кажуть, що цього дня перестає кувати зозуля, бо вона вкрала у святого Петра одну мандрику, і Бог за це покарав її тим, що кожного року у цей час вона «давиться» і перестає кувати. Якщо зозуля кує після Петра – це віщує нещастя.

У деяких регіонах день Петра вважається святом рибалок, бо апостол Петро є покровителем рибного промислу. І зрозуміло, що у цей час спостерігали за погодою. “Як на Петра сльота, то буде влітку багато болота”, а “Як спека, то на Різдво буде мороз”.

За церковним календарем 12 липня вшановують славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла.

Іменинниками 12 липня є:
Петро, Павло.

12 липня народились:

1889 — Олександр Мельников, український хірург і онколог, займався лікуванням захворювань черевної порожнини, газової інфекції тощо.

1866 — Антін Синявський, український політичний і громадський діяч, історик, економіст, педагог. Автор праць «Економічний район та економічний ландшафт», «Близький Схід і Україна» та ін.

1935 — Вадим Гетьман, український політик та фінансист. Вбитий у 1998 році.

Чи знаєте ви, що:
У давніх українців після 12 липня надходили дні Перуна — Бога грому і блискавок. Більшість з нас чули про нього та ніколи не замислювались, звідки у нього таке ім’я.

Відповідь можна знайти у давніх українських міфах про створення світу. «Сказав якось Сокіл-Род синові Білобога:
— Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові хмари.
І зробив так Перун, і попливли в голубому небі пухнасті хмарини. Тоді сказав Сокіл Перунові:
— Вдар стрілою в хмару, пусти дощу для людей.
І вдарив стрілою в хмару Перун. Зблиснула блискавка. Загримів перший грім над полями. Полився життєдайний дощ на Землю.»

Джерело: «Рідна країна»