ПОЗИТИВ. "Молодіжне" село на Олевщині

 Вони, що є сили, рятують Україну від демографічної кризи. У селі Копище, що на Житомирщині, у кожній другій родині - більш ніж 5-ро дітей. Про це сюжет Вікна-СТБ

У цій хаті 5-ро дітей. У цій також 5-ро. У хаті далі по вулиці 7-ро, а по сусідству із нею родина із 11 –ма дітьми. Народжувати мало у цьому селі просто не вміють. Бейбі-бум тут уже кілька століть.

Це дарма, що їх багато. Всі - добре вбрані, зачесані та вмиті.

Мама Наталя, як ніхто інший знає, аби п’ятеро дітей не перекинули все в хаті догори дригом, головне в родині - дисципліна. Доки старші вчаться, молодші господарюють.

Проте п’ятидітна мама Наталя - тут не рекордсменка з народжуваності.

Наймолодшому півроку, найстаршій - 14. Тут кількості не бояться, тут нею пишаються. На питання, чи не забагато, пані Людмила щиро дивується.

Людмила Скрип, багатодітна мати:

Так святые отцы сказали, женщине надо родить семерых детей. Тогда в ее жизни будет полнота.

Це пані Олена вийшла на часинку в магазин. Через її одинадцятьох дітей будинок ходором ходить. Каже, найбільше, коли збираються до школи.

Олена Стридинець, мати-героїня:

В школу збираються, не то шо складно, це страшно. Хоч і дівчатка. Бедлам в хаті - того нема, того нема… Хтось щось загубив.

Це все, аби відродити село. За часів другої світової за кілька днів тут розстріляли майже всіх - під кулями полягло понад 3 тисячі жителів. По тому, народжувати тут почали із винятковим ентузіазмом.

Сьогодні в селі за показники не борються, але традицію зберігають. Є своя аптека, але контрацептиви не популярні. А тому нині в селі більш ніж сотня багатодітних мам.

Василь Невид, секретар сільської ради с. Копище:

Віддаленість від тої цивілізації, тихе мирне життя. Тут ліс кругом, у нас не привикли так добувати дітей як по містах. Як є - так є.

Тут коефіцієнт народжуваності втричі більший, ніж смертності. Якби така прогресія була скрізь в Україні - ми б наздогнали Індію та Китай. Мати ще дітей тутешні мами не проти.

І лише одинадцятидітна пані Олена збентежено зізналася: «Ні, нам дай Бог цих виховати».