Як корабель назвеш, так він і попливе. Можливо, надто голосна заява, як для такої теми, втім, сенс схожий. Чи не щодня жителям Малина доводиться вживати або чути «малинчанин», «малинчанка» чи «малинчани». Саме така назва мешканців Малина, зі спостережень, найбільше імпонує нашим землякам.
Втім, чи правильна ця форма і чи відповідає вона нормам літературної мови – кореспондентка ІнфоМалин вирішила це з’ясувати.
Назви мешканців населених пунктів і назви народів містять у собі важливу історико-етнографічну інформацію, тому важливо правильно вживати усі найменування.
Є традиційні, часто вживані найменування, які без вагань використовуємо – наприклад, жителів Києва ніхто не називає «київчанами», а лише, відповідно, «киянами». Мешканці Львова точно не «львівці», а «львів’яни», водночас на Донеччині немає «донців», проте є «донеччани». А як же бути із жителями нашого Малина? Ми малинчани чи все-таки малинці?
Щоб з’ясувати це, ІнфоМалин звернувся до кандидатки філологічних наук, доцентки, завідувачки кафедри української мови Житомирського державного університету імені Івана Франка Галини Гримашевич. На її думку, жителі Малина називають себе «малинчанами» через вплив російської мови.
«Уся річ у традиції та впливі російської мови, за якою звикли називати малинчанин і малинчанка, але насправді однозначно має бути малинець, малинка і малинці. Якби було слово на -чанин, то, по-перше, Іван Котляревський назвав би свою п'єсу «Наталка Полтавчанка», але ж він назвав її Полтавка. По-друге, назви жителів на -чанин є тоді, коли основа топоніма закінчується на к, ч, ц - чернівчанин, лучанин, вінничанин тощо. Малина це не стосується», - запевняє Галина Гримашевич.
Про аналогічне згадує у своєю традиційному блозі на BBC доктор філологічних наук Олександр Пономарів. Зокрема, мовознавець пише, що звуковий комплекс -чан з'являється лише тоді, коли звуки цьк або ц, що є в корені топоніма, чергуються з чч або ч. Як, наприклад, Донецьк – донеччани, Вінниця – вінничани.
Водночас, топоніми на –ин – як от Малин – належать до словотворної моделі із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -ка (у формі жіночого роду) та -ці (у формі множини).
Відповідно, називати жителів Малина «малинчанами» є очевидною помилкою. Правильно вживати «малинець», «малинка» і «малинці». Незвично? Погоджуємось, втім, як свідомі українці мусимо дбати про культуру своєї мови і уникати кальок з російської.
Тому, цей матеріал на ІнфоМалин стане останнім, у якому вживаємо «малинчани», «малинчанин», «малинчанка». Від тепер використовуватимемо лише правильні форми, які відповідають стандартам літературної мови. Сподіваємось, що таким чином мотивуватимемо малинців говорити правильно.
Олена ПЕТРЕНКО
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер: