Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

У Коростені туристам пропонують сплав на каяках річкою Уж

21.01.2020
Малин

Іван Вознюк: «Відкритий лист Президенту України В. Зеленському, Прем’єр-міністру України О. Гончаруку...»


Іван Вознюк, заслужений журналіст України, який довгий час був редактором газети «Малинські новини», член КПРС — підказує вікіпедія, оприлюднив звернення до президента та прем'єра...

Далі авторський текст, який був опублікований у фейсбуці:

«ВРЕМЯ И СТЕКЛО

Відкритий лист
Президенту України В.Зеленському
Прем’єр-міністру України О. Гончаруку

ШАНОВНИЙ ВОЛОДИМИРЕ ОЛЕКСАНДРОВИЧУ!
ШАНОВНИЙ ОЛЕКСІЮ ВАЛЕРІЙОВИЧУ!

Надсилаю лист цей за двома адресами, хоч обидвоє читати його, переконаний, не будете, але маю маленьку надію, що він потрапить «у руки» розумній людині, яка хоч у якийсь спосіб осмілиться переказати дещицю правди, яку повідаю.

А почну з того, що вельми народ ображений станом тих справ, які наразі в країні. І на вас вину за них покладає, хоч, насправді, все це дісталося вам у спадщину. Мені це нагадує дев’яності, коли люд питав: «Що ж діється, стає дедалі гірше, чому вони (влада) не працюють?» Не за те рeople ображений, що «посадок» не видно, на них надіялися ми мало, а за те, що нічого, точніше майже нічого не змінюється у державі. Як панував держчиновник, так і панує, а «середній» підприємець, за який ви, складається враження, готові душу віддати, як знущався з людей високими цінами, так і знущається, хоч долар, на якого все спихали, дешевіє. Закони, стало зрозуміло, — для народу, а права – начальникам і мішкам з грошима.

Якщо ФОП не накрутить на товарі чи послузі 100-150 відсотків «маржі», на мітинг біжить, а рeople терпить, бідна селянка чи горожанка за пологи свої платить шалені, як для неї, гроші. Чому у багатих США є червона лінія щодо підвищення ціни на товар, а у нас немає? Тому, що ви боїтеся так званого середнього класу чи і вам це вигідно?

Новий прем’єр РФ сказав, що навіть у тайзі росіяни працюють із касовими апаратами, а у нас поза касовими апаратами йде щонайменше 80 відсотків готівки. У всіх галузях. А що на митниці та кордоні – ви знаєте краще. Аби гроші, «таможня дасть добро».

Компанії – державні і приватні – людину за ніщо вважають. Витирають ноги об простолюдина, бо правди він ніде не доб’ється. Ніхто його не перевіряє, не контролює. Ви навіть заборонили перевіряти їх. Справжня хуцпа. А бариги нахабніють. Володимире Олександровичу, Вам батько розповідав, що відбувалося у Соцмістечку Кривого Рогу 16-18 червня 1963 року? Я був свідком тих подій і боюся, щоб подібне не повторилося. Досить сірника сьогодні, щоб запалити пожежу внаслідок знущань, вседозволенності і безвідповідальності «реально власть заимевших».

9 вересня 2019 року я за розрекламованою акцією купив у «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТУ» 900 кубів газу за 5395, 98 гривні на період з 1 жовтня 2019 по 31 березня 2020 року. Оформив у монополіста заявку з розбивкою постачання газу кожного місяця. Газ одразу подешевшав, ціна впала нижче акційної, але не скаржився. Очі бачили, що купували. Купив і, думав, матиму, чим опалювати квартиру. Погано думав. Вже у жовтні «ЖеЗбут» надіслав платіжку, що у мене борг, у листопаді він подвоївся, а у грудні виявилося, що я вже боргую ТОВ 1143,29 гривні. І це при тому, що, станом на 1 січня, використав лише 320 кубів із заявлених 400 на цей час, а «остаток средств», як записано у моєму кабінеті, станом на 20 січня 2020 року, — 4508, 64 гривні.

Вирішив зателефонувати на гарячу лінію «ЖеЗБУТу», отримати пояснення. Відповідає робот — держава у смартфоні, що від робота почуєш? Дзвоню на урядову гарячу лінію. Тут і вислухали, і поспівчували, і листа на адресу облдержадміністрації з моїм проханням надіслали. Директор департаменту ОДА Інна Хоменко через тиждень після дзвінка з урядової лінії надіслала лист: «Повідомляємо, що правовідносини між ЖОДА» із газокомпаніями «відбуваються виключно на засадах, передбачених Конституцією… а саме невтручанням в господарську діяльність суб’єктів господарювання» — і переслала моє звернення ТОВ «ЖитомиргазЗбут».

Я і не просив втручання. Просив пояснити, чому утворився борг. А чиновниця вирішила повчити мене Конституції, хоча пані Хоменко мала б знати, що «єдиним джерелом влади в Україні є народ» і здійснює цю «владу безпосередньо і через органи державної влади», у якій вона, чиновниця, перебуває, що «утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави». Так записано у Конституції, згідно з якою, мої права порушені.

Одначе це так, до слова. Це до того, як чиновники наразі ставляться до людей. Державні і приватні. Ера вседозволеності, верх цинізму й нахабства. Хуцпа.

Борг, виявилося, утворився внаслідок збою у «смартфоні». До заявки 9 вересня на постачання природного газу за умовами передплати з розбивкою на кожен місяць слід, виявилося, надсилати ще одну заявку – помісячно…

Якби працівники так званого Колцентру розповіли про це одразу, подавав би заявку щомісяця, але, з’ясувалося, і вони про такий маневр київських газомагнатів не знали і потрапили у ту ж пастку, що і я. З огляду на це, позаяк поставка (ціна) газу на загальних умовах нижча акційної, платіжка вимагає оплати на загальних підставах, 724,21 гривні за грудень (плюс доставка, нічого проти неї не маю), а мої 4500 гривень у залік не йдуть. Може, кажуть газівники, повернемо у квітні ті гроші, які лишаться на рахунку. А якщо я до квітня не доживу? А коли мені помашуть ручкою? Що, мовляв, з воза впало – те пропало? Хіба нас уперше дурять? Не один я такий у Малині. Сотні містян таким чином купували газ, і мільйони гривень «висять (не висять, а на когось працюють) на рахунках покупців, а за грудень додатково треба заплатити. Мало ще грошей монополісту. Декому — нічим заплатити за так звані борги.

Держава у смартфоні. Як привабливо звучить це! Без ІТ-технологій вже не обійтися, і наміри оцифрувати послуги – виправдані, вселяють надії. Та, на жаль, ще не працює як слід смартфон. Запустив програму ГАЗзбут, а вона дає збої. По-перше, далеко не у всіх він, смартфон, є, а по-друге, не завжди дає результат. А третє і, як на мене, найважливіше: якщо ви, пане Президент і пане Прем’єр, ваші підлеглі, чиновники всі уникатимуть зустрічей із народом, не дивитиметеся людям в очі, ніколи не вирішити проблем, які душать Україну і на яких спекулюють ті, хто завів державу у глухий кут.

А тепер про пенсії, підвищенням яких хизується колишній міністр РЕВА перед телекамерами, натякаючи, яка погана нинішня влада, бо не підвищує пенсії. Кому підвищив пенсії ексзамполіт РЕВА? Тим, можна вважати, хто «стояв» певний період разом із Гройсманом і його командою на базарі і водночас числився на «біржах», а частині пенсіонерів просто поталанило, що потрапила у цей період.

А що зробили із спецпенсіями? Пенсіонери, які до приходу на партійну чи радянську роботу працювали на заводах і фабриках, у школах і дитсадках тощо, змогли перейти на звичайні пенсії, і вони, після перерахунку, виявилися більшими – зарплата поза «спецсферою» була вищою (її штучно індексували). А як бути журналістам, яких оспецпенсили, які все життя трудилися журналістами, отримували до 2000 гривень, на інших роботах не працювали, бо це зазвичай «монопрофесія», і на перерахунок, на вищу пенсію сподіватися годі?

У мене як ексредактора пенсія вища. Не перераховують також. Не заслужив за 50 років трудового стажу. Що ж… Важливо, тішуся, не лише, яка пенсія, а скільки років отримуватиму її. На аптеку і компослуги вистачає. За 2000 гривень пенсії дружини – розкошуємо. А у колег, експідлеглих пенсія – всього, плюс-мінус, 2000 гривень. Якби я, редактор із 32-річним стажем, знав, що держава кине, я б доклав максимум зусиль, аби люди отримували значно вищі зарплати і значно вищі пенсії, адже редакція працювала на самоокупності, причому успішно, і можливість така утворилася. Чим завинили журналісти районних і обласних газет (та й столичних), які вірно служили державі, писали правду, а не розпускали плітки, як нинішні медійники і слуги олігархізму?

Знаючи, які ЗАРЕВАНІ пенсії отримують побратими по перу, хочеться плакати, та сльози закінчилися за 28 років держави, яку прагнули зробити незалежною і могутньою, а зробили н е н а л е ж н о ю. Можете уявити, які настрої у журналістів-пенсіонерів, у дітей і внуків їхніх, а таких немало, коли нічим заплатити за лікування, коли технолог друкарні з середньою освітою чи «боєць» газового фронту отримує удвічі, а то й утричі вищу пенсію, ніж журналіст? Чи не тому сьогодні і з боку журналістів така недовіра до влади?

Втім, довіра й до ЗМІ стрімко падає. Вони самі опускаються — і падають, падають… Але ЗМІ – це ЗМІ, ними слід дорожити. Ваш попередник свідомо знищив друковані видання. Тепер людям обмежують доступ до телебачення кодуванням каналів, які, до речі, толерантно ставляться до вас. Щоб підключити пакет, бабця чи дід має витратити мінімум 1500 гривень, плюс абонплата, яка, звісно, дорожчатиме. Хтось перейде в інтернет відтак, хтось втратить ТБ і черпатиме інформацію із пліток. Що виграє від цього влада?

Варто поцікавитися, що за ліквідатори аварії на ЧАЕС нині, яким маєте підвищити пенсії. Це добре. Проте варто знати: із тих, що ліквідовували наслідки і гасили реактор, живі — одиниці. Я брав безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, стояв за кілька сотень метрів від палаючого реактора, лишився відтак нирки. Я – не ліквідатор. 1986-го я працював серетарем райкому партії, наші документи – путівки, або шляхові листи, відрядження, як і інші партдокументи, — спалили. Я і не добиваюся статусу ліквідатора.

Але ексчиновники ОДА і облради (навіть деякі нинішні), які, пригадую, сахалися мене, коли заходив з тим чи іншим проханням до кабінету, бо «фонив», носа далі Малина не показували, — ліквідатори. Побрали довідки у Народицькому та Овруцькому районах – і стали ліквідаторами. А скільки осіб добились фіктивної другої групи інвалідності, яка дає право на статус ліквідатора першої категорії і численні пільги? Як, зрештою, інвалід першої групи у нас став, було, головою РДА?

Побачили б ви, як живуть люди у селах і що народ каже, слухаючи про новітні зарплати новітніх чиновників! «Нічого не міняється!» — зітхає люд. Проте у вас ще багато прихильників. Але пробую пояснити, що Зеленський не літав в Оман для зустрічі із Сурковим – не хочуть вірити. Переконую, що профангейт Гончарука – постправда, маніпуляція – не вірять.

Кожна влада чогось варта, коли вона вміє захищатися. Чому ви випустили з рук ЗМІ? Де ваша, так би мовити, контрпропаганда? Таблоїди, селфі, якими користуєтеся, вже не діють. Як можуть повірити у необхідність земельної і адміністративно-територіальної реформ (тут багато запитань), коли ботоферми забивають все? Коли куди не кинь – всюди клин?

Ви, складається враження, вважаєте, що все знаєте, але все неможливо знати, відтак і потрапляєте у сміхотворні ситуації, які, до речі, легко уникнути. Одначе ваша влада – вам діяти. Проте, як пише Муракамі, «навіть треновані гребці, зібравшись в одному човні, нічого не зможуть зробити, якщо не знають, куди пливсти… рухатися високоефективно у неправильному напрямку ще гірше, ніж взагалі нікуди не рухатися».

«Уважение к человеку! Вот пробный камень!» — Антуан де Сент-Екзюпері. Як влада ставиться до людей, так люди ставляться до влади. Время очікувань истекло.

З повагою,
Іван ВОЗНЮК,
заслужений журналіст України».

 * * *     

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація
2020.01.21 15:28 -
Малинський (2)
1 0
Фух.. Мабуть тільки я до кінця дочитав... Та про що ж мова?
Відповісти
2020.01.22 13:58 -
logic (3)
1 0
"Але пробую пояснити, що Зеленський не літав в Оман для зустрічі із Сурковим – не хочуть вірити. Переконую, що профангейт Гончарука – постправда, маніпуляція – не вірять."

Каша.
Намагається "відбілити чорного кобеля", а з другого боку винна міфічна "влада".
Типовий совковий конформізм.
Відповісти
2020.01.22 16:03 -
Малинський (4)
0 0
Загнув так загнув, без стограм не розберешся. То шо тепер в зад невернеш? Опять цей Порох
Відповісти
2020.01.21 15:17 -
logic (1)
0 0
Такі як Вознюк голосували за Кравчука, Симоненка, Януковича. Тепер за Зеленського.
А винні не вони, а "влада", більше того "папєреєднікі" (той же Рева).
"Бачили очі....".
Відповісти