Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

У Баранівському лісомисливському господарстві є особлива мешканка — дика свиня Валентина

27.01.2020
Малин

Майстри: колишній зоотехнік і аграрій «чаклує» над виробами з дерева в Устинівці


Ви коли-небудь відчували тонкий і сильний запах дуба, в’яза, сосни чи акації? Якщо ні, то це чудо варто побачити й відчути на власні очі. Так, це, звісно, не пластмаса — нежива й холодна, що пахне або хімією, або зовсім ніяк.

Справжні дерев’яні шедеври та чудові різноманітні вироби з дерева можна побачити в невеличкій майстерні 46-річного столяра й різьбаря Михайла Ярошова в с. Устинівці Малинського району. Коли потрапляєш сюди, переконуєшся, що тут дійсно панує якась по-справжньому незвичайно-магічна атмосфера, адже в повітря переповнене незвичними ароматами деревини й лаків, а в майстерні постійно гуде, шумить, чокає, б’є, тобто «чаклує» над своїми виробами майстер…

— Народився я 7 жовтня 1973 року в Червоній Волоці Лугинського району, — розповів чоловік. — В 1995 році закінчив Житомирську державну агроекологічну академію за спеціальністю «Зооінженер». Два роки (1996–1998) працював головним зоотехніком у КСП «Джерело» (с. Устинівка Малинського району). Затим його було обрано головою цього КСП. З 2003 року займався підприємницькою діяльністю. Зокрема, по 2012 роки обіймав різні посади в міжнародній групі «Море продуктів» у Києві та Обухові. Останні шість років працював на різних посадах у сільськогосподарських підприємствах, розташованих у с. Шевченковому Малинського та Радомишльському районах.

— А чому вирішили займатися столярною справою?

— Це захоплення в мене від дідуся, а взагалі працювати привчив мене батько. Життя примусило мене повернутися до свого колишнього захоплення. Головне тут — бажання працювати й мати талант до справи, яку робиш. Також тут для мене ключовими є слова відомого французького письменника Жуля Верна, котрий казав: «Робота — це моя життєва функція. Коли я не працюю, то не відчуваю в собі ніякого життя!»

— З яким переважно деревом працюєте?

— Зараз особливих проблем із вибором матеріалу не має, бо багато навколишніх лісів і колишніх колгоспних полів позаростали самосієм. Тому й вибору деревини присвячую чимало часу. Ретельно оглядаю сухі сосни, а ще — шукаю акацію, в’яз. Трапляється й із дубом працюю. А також у хід ідуть криві відходи з пилорами, що колись заготовлював для опалення будинку. Тому й намагаюсь щось вибрати: що із сухостою, а що з обрізків, а дещо повсихало й біля хати…

— Що переважно майструєте?

— Люблю виготовляти своїми руками все, на що є матеріал: бесідки, ліжка, гойдалки, оздоблюю колодязі, вішалки, прихожі тощо. Однакових виробів бути не може, бо різний і доволі не стандартний матеріал. Захоплення виникло якось саме по собі, бо мені подобаються такі нестандартні речі з дерева, і водночас прості, адже вони швидше нагадують колишній побут українців.

— Працюєте в майстерні, довго трудитесь над однією роботою?

— Відомий американський письменник і журналіст Ернест Хемінгуей говорив: «Робота — головне в житті. Від усіх неприємностей, від усіх бід можна знайти тільки одне позбавлення — у роботі». Так для себе вирішив і я: куди б тебе в житті не кидала доля, слід присвячувати себе тому заняттю, що приносить душевне задоволення й можливість існувати.

Маю невеличку майстерню, де зібрав увесь необхідний для роботи столярний реманент. У середньому в залежності від об’ємів виробу й дерева з якого його виготовляю, затрачаю від трьох годин до більше ніж місяця…

Працюю лише з натуральними матеріалами тому, що, по-перше, це екологічно. По-друге, довговічно, адже вироби з міцного дерева прослужать вірою і правдою десятки років. З деревини можна виготовити будь-що: усе те, що може уявити кожна людина. Маю єдине правило: рештки деревини ні в якому разі не викидаю в сміття. Обрізки при можливості й наявності вільного часу перетворюю під підставки для яєць, ложки для меду, візитниці чи підставки для канцелярії. Моє виробництво безвідходне: навіть дерев’яну стружку з цеху віддаю односельцям для підстилки худобі, чи троянд на зиму, але ні я в якому разі не викидаю на вулицю чи смітник.

Починається все із заготовлення матеріалу. Ідею виношую в голові, інколи можу виріб «запозичити» в Інтернеті чи журналах, але окремі елементи все одно намагаюсь зробити по-своєму, щоби відчувався мій почерк… Сухі та корчуваті соснові заготовки (з ними легше працювати — Авт.) спочатку корую, потім нарізаю за відповідними розмірами, підбираю деталі, шліфую, збираю виріб. А вже коли виріб повністю завершений, покриваю його трьох компонентною фарбою, до складу якої входять антисептик, лак і колір.

— У своєму арсеналі маєте вже чимало виробів?

— Оскільки я розпочав працювати з деревом декілька місяців тому, то нині маю близько 20 різноманітних виробів. Є плани й на майбутнє, задумів — маса. Головне, не падати духом, а впевнено йти до поставленої цілі, й усіма способами й із любов’ю до справи, яку виконуєш. Робота з деревом для мене асоціюється з теплом і добротою. Я інколи з деревом розмовляю, а взагалі працювати люблю сам, щоби ніхто не заважав. Усіляко моє захоплення підтримують мої дружина та дві доньки.

— Маєте якісь життєве правило, девіз?

— Звісно. Де б не працював, і чим би не займався, завжди намагаюсь поважати людей, ніколи їх не обманювати, не красти, виконуючи заповіді Господні. Це вважаю, для будь-якої людини найголовніші риси в житті від яких відмовляти ні в якому разі не можна…

Покидаючи майстерню Михайла Ярошова спали на думку слова видатного англійського письменника Чарльза Діккенса, котрий сказав: «Працьовитість — душа всякої справи й запорука добробуту». Після побаченого в Устинівці й відношення до улюбленої справи віриться, що ще не перевелися справжні майстри в нас, на Малинщині, яким вдається успішно працювати й радувати земляків і своїх рідних.

  * * *  

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook

 

 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація