Юридична консультація: Про невчасно сплачений кредит

Мною був укладений кредитний договір з банком про виплату отриманого мною кредиту до 01.01.2010р., кредит я платив до початку 2009 року вчасно і сума тіла кредиту залишилась 5000 грн., однак потім не зміг вчасно здійснювати щомісячні проплати через тяжке фінансове становище в якому опинилась моя сім’я (у мене двоє неповнолітніх дітей і непрацездатні мої батьки проживають зі мною) так як я втратив роботу, при цьому нову знайти дуже важко.

Платив як міг і скільки міг. Банк не звертав увагу на мої неодноразові письмові заяви про розстрочку боргу, а тому в серпні цього року подав позов про стягнення з мене боргу, стягуючи при цьому штрафні санкції (пеню та штраф) що вдвічі більші ніж тіло кредиту з процентами.

Підскажіть будь-ласка чи правомірні дії банку щодо стягнення такого розміру штрафних санкцій і як мені вийти з даної ситуації, оскільки я готовий погасити тіло кредиту з процентами щоб закрити кредитний договір однак не згодний платити такі штрафні санкції?

Відповідає адвокат Гарбар Костянтин Григорович, м. Малин

На Ваше запитання хочу зазначити наступне.

Якщо позичальник порушує зобов’язання за кредитним договором, то це є приводом для застосування штрафних санкцій, або якщо таких не передбачено то банк має право стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст.625 ЦК України.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

Таким чином Вам необхідно заявити клопотання в суді про зменшення розміру штрафних санкцій нарахованих банком відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, при цьому звертаю Вашу увагу на те, що Вам необхідно надати відповідні докази Вашого тяжкого фінансового становища також документи про склад сім’ї та дохід сім’ї.

Також хочу щоб Ви звернули увагу на Ваш договір з приводу позовної давності чи не зазначено в ньому про збільшення її строку.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тобто, якщо у Вашому кредитному договорі немає пункту згідно з яким було збільшено строк позовної давності, Ви можете заявити на суді клопотання про застосування строку позовної давності до всіх вимог банку, оскільки згідно Вашого листа - строк повернення кредиту встановлений як 01.01.2010, а банк звернувся до суду після спливу 3-х років в серпні 2013 року.