Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Сергій ДИНЯК:«Дякую долі, що дала мені шанс бути будівельником!»

24.03.2020
Малин

Ювілеї. Анатолій Гаманюк: «Ні дня не шкодую, що став лікарем-хірургом…»


Сьогодні 70–річний ювілей зустрічає завідуючий хірургічно–травматологічного відділення, хірург вищої категорії КНП «Малинська міська лікарня» Анатолій Гаманюк.

Про життя цієї людини можна розповідати годинами, але особливо він про себе розповідати не любить, бо повністю віддається улюбленій роботі.

Закінчив Вінницький медінститут імені Пирогова. З 19 квітня 1983 року призначений завідуючим хірургічного відділення Малинської лікарні. Анатолій Іванович уже 42 роки тримає в руках скальпель, зробивши не одну сотню різнопланових операцій. А ще він – прекрасний наставник молодих хірургів. У 2003 та 2005 роках до Малина по направленню після закінчення вузів прийшли лікарі–хірурги Антон Гончарук та Олексій Дордюк. Саме для них старший лікар став у Малині другим батьком.


Під час операції

– Минулого року в нашому відділенні ми зробили 947 операцій, — розповідає Анатолій Гаманюк. – До речі, оперуємо не лише жителів Малинщини, а й сусідніх районів – Радомишльського, Народицького. Це все тому, що в нас належним чином обладнане відділення. 

– Знаю, що в січні Ви пройшли лікнеп із проведення лапароскопічних операцій?

– Так, завдяки владі міста й району вдалося оновити й придбати лапароскопічну стійку. В січні відбулась важлива подія для нашої лікарні та міста в цілому. Під керівництвом провідного хірурга, медичного директора центральної міської лікарні № 2 Житомира Віктора Антоновича Помирляну хірурги та анестезіологи КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради провели перші лапароскопічні операції. Операції малотравматичні, у пацієнтів залишається три невеличкі розрізи, на третю добу хворі ідуть додому. Втручання на лапароскопічній стійці можливі тільки при неускладнених формах. У лікарні на стійці плануємо проводити холецистектомію, апендектомію (операції з видалення апендикса), планові грижі, гінекологічні операції.


Окрім професійної діяльності життя змушує працювати “будівельником”, “сантехніком”, дбати про операційну та відділення

– Вас не може не хвилювати майбутня доля нашої лікарні?

– Я взагалі не розумію, як це відбуватиметься на ділі й кому це вигідно. Раніше, коли я був депутатом обласної ради, у нас все обговорювалось відкрито, прозоро, а зараз чомусь всі можновладці звикли гратися у підкилимні ігри, «договорняки». Але невже вони не розуміють, що це не на користь простим людям? Як ті люди із сіл будуть, скажімо, добиратися до Коростеня чи інших міст? І, головне, для чого? У нас, в Малині, є всі умови для нормального й оперативного хірургічного лікування, то чому вигадувати велосипед, ламаючи напрацьоване роками? Краще б думали, яким чином збільшити посадові оклади лікарям, а не урізати, реформувати. Так не можна. Та й краще б усі зусилля такі «реформатори» приділили більше уваги на закупівлю медобладнання в лікарні…

– За сумлінну роботу не раз нагороджувались грамотами, нагородами...

– Для мене нагороди не головне. Їх, звісно, маю чимало і різного рівня: міського, обласного, почесна грамота МОЗУ та інші. Для справжнього лікаря, котрий давав клятву Гіппократа, найголовнішою нагородою є те, щоб його пацієнти швидко одужували, дякували й раділи життю…

– Окрім роботи чим захоплюєтесь?

– Давно захоплююсь полюванням, «тихим» полюванням, люблю господарювати на дачі... Ці хобі на певний час дозволяють відволіктись від щоденної напруженої й дуже відповідальної роботи…

– В родині відчуваєте підтримку?

– Маю дружину також лікаря, котра є моєю опорою в житті. Є надія, що моїм шляхом може піде 15–річний онук Назар. У операційну його вже брав… Але він поки захоплюється стрільбою з лука. Має й непогані результати – став другим на Всеукраїнських змаганнях з цього виду спорту. Я примушувати не буду, хай він обирає сам, чим займатися в житті, бо примусом, як відомо нічого доброго не досягнеш.

– Давньогрецький філософ Сократ свого часу сказав: «Перша сходинка до щастя – здоров'я». Погоджуєтесь із цими словами?

– Звісно, без здоров'я сьогодні не можна. Тому всім землякам бажаю лише міцного здоров'я, благополуччя, безхмарного неба над головами, миру й усіляких гараздів.

– Дякую, навзаєм.

***

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація