Бліц-опитування: Як земляки готуються до карантину?

17 березня, Верховна Рада України ухвалила законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), що швидко поширилася світом і Європою з Китаю.

Журналіст вирішив поцікавитись у жителів області та Житомира, чи вони встигли підготуватися до карантину, і як вони відносяться до заходів безпеки влади щодо поширення коронавірусної інфекції, що введені вперше за часи незалежності України.

Інна Огір, майор поліції у відставці, Житомир:

— У цей період, як і всі, переживаю за своїх двох синів, чоловіка, щоб ніхто не захворів. Із меншим сином переважно сидимо вдома. Всі члени родини миють постійно руки, у ванній кімнаті поставили апарата для дезінфекції. Коли з роботи приходить чоловік і старший син, переодягаються і обов'язково миють руки. Я в квартирі обробляю ручки дверей дезінфектором. А коли з меншим сином виходимо на годинку на вулицю, гуляємо самі, а квартиру в цей час провітрюємо. Через день роблю вологе прибирання в квартирі. За покупками в супермаркет ходжу в масці, дитину окрім вулиці, нікуди з собою не беру, уникаємо лишніх контактів із іншими людьми та дітьми. А ще намагаємось правильно харчуватися: їмо багато фруктів та овочів, додатково приймаємо вітаміни. Ведемо здоровий спосіб життя і нормальний сон. Надіємось, що найближчим часом ця нечисть згине з нашої країни.

Богдан Купчиський, голова Житомирської міської дитячої громадської організації «Все робимо самі»:

— Я абсолютно не готуюся до карантину й не збираюся. Працюю в штатному режимі. Якщо Бог хі мною, то ніякий вірус мене не подолає. Заходи влади вважаю правильними, адже з цим лихом потрібно якось боротись, щоб хвороба не поширювалась серед людей.

Олена Станішевська, викладач торгово-економічного коледжу, Житомир:

— Коли вперше почула про цю ситуацію, абсолютно самоізолювалась. Громадським транспортом не користуюсь, якщо треба в місто, їжджу ровером. У коледжі студентам даю завдання дистанційно. Запаси їжі зробила, а ліків –ні, бо аптеки працюють та й поки потреби не бачу. Я дотримуюсь посту, тому м'ясних страв не вживаю.
Насторожує те, що наші люди не зовсім усвідомлюють серйозність цієї проблеми та її масштаби. Я спілкувалась зі своєю сестрою, котра проживає в Мадриді та подругою із Сицилії, то в них спочатку були не зовсім серйозні наміри стосовно цієї хвороби, а коли вона почала «гуляти» й «косити» масово людей у світі та Європі, то й дівчат почали згадувати про коронавірус із певною пересторогою й страхом.

У Житомирі відчуваються певні панічні настрої серед містян. У маркетах з полиць зникли продукти харчування, крупи, бакалія. Є черги й у аптеках, банках, а в громадському транспорті мало людей. Але не всі люди ходять у масках, а з мене чомусь чоловіки насміхалися. Не розумію чому.

Вважаю, що головне в цій ситуації максимально обмежити походи в місто, ізолюватись, пересидіти цей період вдома, дотримуватись порад лікарів, повноцінно харчуватись.

Неля Лісовська, пенсіонерка, Малин:

— Отримую не велику пенсію, тому великих запасів продуктів зробити не мала змоги. Заплатила за комунальні послуги, придбала вкрай необхідні медикаменти та й усе. Турбує те, що в нас уже два дні вимикають світло, в хаті прохолодно, а ще обмежили доступ до бібліотеки, тому не можу обміняти собі книги для читання. Заходи вважаю вірними, але тепер головне, щоб всі їх неодмінно дотримувались, а не швендяли вулицями й розносили віруси й хворобу.

Анатолій Помінчук, пенсіонер, с.Базар Народицький район:

— Про коронавірус нам із дружиною розповіли діти, котрі проживають у столиці. Це звісно біда, що заполонила увесь світ. У цей період всім треба дуже поберегтися, особливо людям літнього віку, намагатись без особливої потреби нікуди не виходити на вулицю, уникати масових зустрічей. Нам трішки страшно, бо найуразливішими є літні люди, але, думаю, прорвемось і все буде добре.

Олена Абраменко, продавець, Андрушівка:

— Дітям наказала сидіти вдома, тим більше, що їм задають багато уроків. Сама змушена ходити на роботу. Чоловік також поки до столиці не їздить, бо не ходить транспорт. Телевізор вже не дивимось, бо не хочемо лишній раз розстроюватись, переживати. Вразив той факт, що вже в Радомишлі померла літня жінка від цього вірусу.

Віктор Панченко, таксист, Коростень:

— Мене в цій ситуації дуже турбує те, що цю тривожу ситуацію взяли на озброєння спритні ділки, використавши для власного збагачення. По-перше, дефіцит масок, вартість яких зросла в 20 разів. Нині її продають по 20-25 гривень. Знаю, що навіть є й такі благодійні організації, що наживаються на чужому горі, замість того щоб роздавати їх безкоштовно. І в аптеках різко ціни підскочили на противірусні препарати, та й ціни в маркетах, думаю, виростуть суттєво. Так не можна, паніку наганяти не варто, бо в Україні ще ж є й війна на Сході, про яку вже різко всі забули.

***