Музей під небом відкрив житель села Чабан Овруцького району

Унікальні експонати поліської природи та побуту наших предків привертають увагу гостей, в тому числі і іноземних туристів.

Олександр Кобилінський працював і водієм, і трактористом, і охоронцем каменедобувного кар’єру. Перші захоплення розпочалися тоді, коли охороняючи великий масив добування різних порід каменів, бачив унікальне і неповторне не лише в землі, а й вже і на поверхні, коли природа щедро дарувала своїм багатством.

Олександр Кобилінський – засновник музею:
«Ось камінь лежить на дорозі і не один, їх три і всі вони різні. Це цікаво. Я пішов до кар’єру і почав носити їх додому, а там і кварцити, і пісчаники та інше».

Лісівники з повагою та розумінням ставляться до занять ентузіаста, який розпочав таку справу, а вже згодом і селяни почали його підтримувати. Зібрано не лише чимало порід каменю, а й рослинного, деревного світу, все те, чим багата поліська природа.

Тарас Садовинський - лісничий:
- «Ось ми можемо йти і нічого не побачити і нічого не почути. А він так не вміє. Все щось приносить із дерева і вдома вже обріже його і виставить в музей».
- Це захоплює?
- «Так, захоплює. В нього багато відвідувачів. Це можна побачити і в книзі відвідувань, багато іноземців до нього приїжджає».

Оселя Олександра Кобилінського розташована на краю села, а поряд ліс, озера та все багатство, яке не можна відчути. все, що тут побачили ми – журналісти, зроблено своїми руками, рідних та рідних.

Олена Кліх – кореспондент радіостанції «Житомирська хвиля»:
«Оце я розумію окаменіле дерево, йому вже декілька мільйонів років, а людина, яка тут живе, то все збирає самобутні матеріали про те, як жили наші предки, чий займалися, це цікаво і треба возити сюди на екскурсію дітей, щоб вони все це знали і любили свій край».

Кількість експонатів – тисячі, їх ніхто не рахував, бо кожен день люди приносять свої знахідки. Тепер музей став не особистим, а колективним. Приїжджі просять продати хоч один експонат….

Олександр Кобилінський – засновник музею:
«Просять і гарні гроші пропонували, але я на це не реагую, ні на які гроші, бо це музей не мій, а людський і він для людей повинен існувати».