Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

Фурманюк Олександр Анатолійович — новий начальник малинської поліції. Наразі — т.в.о.

2.03.2020
Житомирщина

Заслужений лікар України Павло Журбенко: «Ветерани АТО потребують підтримки. І моральної, і людської… А що отримують в замін?»


 КНП «Госпіталь ветеранів війни» Житомирської обласної ради, що в Бердичеві, без перебільшення, є одним із кращих у країні.

Його історія починається ще в після — воєнний період — далекого 1947 року. А нині це – сучасний лікувально-діагностичний заклад, який проводить планове оздоровлення ветеранів війни відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни та гарантій їх соціального захисту».

Крім цього, госпіталь відбирає хворих на оздоровлення в Українському Державному медико-соціальному центрі ветеранів війни та надає допомогу організаційно-профілактичним закладам області в організації медичного забезпечення ветеранів війни, а також лікувально-реабілітаційного процесу учасників АТО.

До речі, госпіталь у Бердичеві часто відвідують і учасники АТО з Малина та району, ветерани Великої Вітчизняної війни, а моральний дух їм часто підіймають учасники народного хору ветеранів війни та праці «Ветеран», що діє на базі Малинського РБК.

Про сьогоднішні здобутки й проблеми госпіталю журналісту розповів його головний лікар П.Ю.Журбенко, котрий обіймає цю посаду з квітня 2014 року.

— Павле Юрійовичу, структура госпіталю «складна»?

— Госпіталь має 240 ліжок, де працюють такі відділення: хірургічне на 40 ліжок, фізіотерапевтичне – на 30 ліжок, кардіологічне, де може пролікуватись 70 осіб, гастроентерологічне – на 30 ліжкомісць, є також палата інтенсивної терапії, приймальне відділення та допоміжні лікувально-діагностичні кабінети: рентгенологічний, ультразвукової діагностики, функціональної діагностики, ендоскопічний, лікувальної фізкультури, стоматологічний, офтальмологічний, урологічний, психотерапевтичний, практичного психолога, зубного протезування, фітотерапії, підводного вертикального витягування хребта, клінічна та біохімічна лабораторії.
Тут сьогодні працюють 235 працівників, із яких 35 лікарів різних профілів, медсестри, санітарки, обслуговчий персонал.
Організація процесу реабілітації учасників АТО в госпіталі розпочалася ще восени 2014 року. А на базі неврологічного відділення був відкритий Центр неврологічної допомоги та психологічної реабілітації учасників АТО.

— Скільки пролікувалось хворих у минулому році?

— У 2019 році на базі нашого госпіталю пролікувались і пройшли реабілітацію 1817 учасників АТО, а у 2018 – 1292. З-поміж них: 683 інвалідів війни та 1134 учасників бойових дій. Наш заклад відвідали за цей період і 1738 воїнів-афганців, 213 із яких пролікувались. Загалом за увесь період організації процесу реабілітації в КНП «Госпіталь ветеранів війни» проліковано та пройшли реабілітацію 5358 учасників АТО. А в січні нинішнього року – 137 учасників АТО та 145 – «афганців».

Хочу зауважити, що до них тут комплексний підхід. Реабілітація бійців у нас проводиться багатогалузево. Сюди входять і медикаментозне лікування, і лікувальна фізкультура, фізіотерапевтична допомога й послуги, психологічна реабілітація. А в разі необхідності консультує хворих і психотерапевт…
Головне для нас те, що після проходження лікування та реабілітації на базі нашого шпиталю у наших пацієнтів не було жодного суїциду. Це, на мою думку, для нас така неформальна інформація, але дуже важлива для нашої роботи, адже ми всі працюємо на благо цих хлопців.

— Слава про бердичівський госпіталь лине далеко? Як результат, є й ряд відзнак і нагород?

— З-поміж великої кількості нагород і відзнак закладу чи не найголовнішою є нагорода незалежної Національної бізнес-премії «Вибір України –2018», що ініційована Міжнародною асоціацією конгресів і конференцій «ICCA – International Congress and Convention Association», штаб-квартира якої розташовується в Нідерландах. Вона покликана визначити лідерів економіки серед українських підприємств і вручається компаніям-переможцям за вагомий внесок у розвиток України.

Високу оцінку роботі закладу під час нещодавнього офіційного візиту дала й міністр у справах ветеранів тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України, полковник запасу, учасниця бойових дій Оксана Коляда, пообіцявши усіляку підтримку й допомогу.

— Однією з важливих скрипок у лікуванні хлопців відіграють психологи?

— Так, звичайно, цьому напрямку діяльності приділяємо одне з важливіших місць. Адже переважна їх більшість повернулись зі справжнього пекла, дехто з них втратив на Сході своїх бойових побратимів, друзів, рідних… Тому їм, як нікому, сьогодні дуже потрібна психологічна підтримка й кваліфікована допомога, які вони отримують у нашому закладі. Наприклад, упродовж минулого року практичні психологи проконсультували 1625 «атовців», з яких 1371 пройшли психологічну реабілітацію. А за увесь період консультацією практичного психолога скористались 4324 учасників АТО.

З 2019 року адміністрація госпіталю налагодила співпрацю зі структурами НАТО, консульством Польщі та іншими міжнародними організаціями, що дозволяє постійно підвищувати фаховий рівень двох психологів закладу, котрі працюють із 2016 року, шляхом проходження стажування та участі у конференціях. Це дворічна програма, що фінансується Польщею. За цей період на серйозному рівні підготують 12 психологів з Житомирщини (7) та Вінниччини (5).

— За п'ять років, знаю, вдалося чимало зробити з благоустрою, ремонту приміщення й палат, придбанні новітньої медичної апаратури?

— Так. Без цього не можна, адже життя на місці не стоїть. Коли я обійняв цю посаду, то отримав у спадок «убите» господарство: бракувало новітнього медобладнання, не відповідали вимогам палати, багато було й інших господарських питань… Тому довелось закачувати рукава, й вмикати власні зв'язки, знайомства. Це дало свій результат: за спонсорські кошти та небайдужих меценатів (понад 3 млн грн) вдалося повністю замінити лікувально-діагностичну апаратуру, придбавши УЗД апарати, оновивши хірургічне відділення, кабінет ЛФК та водолікувальних процедур. У 2018 році за кошти ОДА та облради (1,6 млн грн) переобладнали нову автономну газову котельню італійського виробництва. За благодійні кошти відремонтували 30 палат. Шведські благодійники подарували для потреб закладу автомобіль «Вольво». Нині переважно всі вони мають телевізори та холодильники. З 2015 року є вільний Wi-Fi, створено й сайт закладу.

— Не хлібом єдиним живуть пацієнти у госпіталі…

— Щоб наблизити проживання пацієнтів госпіталю до «домашніх» умов, намагаємось створити для них усі умови, щоб вони ні в чому собі не відмовляли, і все мали на місці. Як результат, у нас працюють перукарня, з індивідуальною можливістю обслуговування хворих у палатах, є чотириразове гаряче харчування. На території закладу встановили бесідки для відпочинку пацієнтів і побачень із рідними. З ініціативи головного лікаря два роки тому у фойє закладу сформували куточок учасника АТО, як один із дієвих елементів психологічної реабілітації пацієнтів. Тут зібрано більше сотні різноманітних експонатів. З-поміж них є навіть прямі докази того, що окремі види зброї, виготовлялись саме в Росії… Дбаємо й про духовну рівновагу й гармонію підопічних. На базі госпіталю відкрили Церкву святого великомученика і цілителя Пантелеймона ПЦУ, де богослужіння проводить його настоятель, отець Юрій. Часто перед пацієнтами госпіталю з концертами виступають аматори сцени з різних куточків нашої області, що значно покращує їхній моральний дух, настрій і самопочуття.

— Підтримуєте тісні зв'язки й з рядом громадських організацій?

— Сьогодні без цього не можна. Нас активно підтримують керівники Всеукраїнських громадських організацій учасників АТО та бойових дій, волонтерами. Також вдалося на належному рівні налагодити й психологічну реабілітацію учасників АТО та їхніх родин у відомих місцях Карпат, Одеси, Житомира. На базі госпіталю працює і юридична консультація для учасників АТО.

— Маєте й проблемні питання?

— Життя влаштоване так, що без проблем – нікуди. Але мусимо їх пережити, а по-можливості – вирішити. Серед усіх нагальних питань найбільше мене і пацієнтів госпіталю сьогодні хвилює наступне: заклад підпадає під загальну систему медичного реформування. З квітня фінансувати шпиталь має Національна служба здоров’я. Як це буде медики не знають. Тому у грудні минулого року на сесії Житомирської обласної ради було прийнято нову Програму з фізичної, медичної, психологічної реабілітації та лікування ветеранів війни на період 2020-2025 роки. Завдяки їй зможуть забезпечити пацієнтів безкоштовними ліками, збалансованим харчуванням, стоматологічними послугами та психологічною реабілітацією. У заклад планували спрямувати майже 13 мільйонів гривень для комплексного лікування та реабілітації військових. Але реформа, на жаль, у нашій країні не має перед собою ні співвідношення із законами України, Постановами Кабміну, указами Президента. Про це говорили й під час зібрання минулого тижня з колегами в столиці, де мене підтримали всі стовідсотково. Усталені державні стереотипи, націлені на знищення існуючої мережі соціально-психологічної допомоги учасникам АТО в таких закладах рано чи пізно треба ламати. Тим більше, що це все прописано в законодавстві, а на ділі виходить зовсім по-іншому. Нині на грані зриву виділення цих коштів для госпіталю. Чому склалась така ситуація і хто в ній винен? Не знаю, але з цього приводу стурбовані пацієнти направили лист до голови облдержадміністрації Віталія Бунечка з проханням втрутитись і посприяти вирішити ситуацію. Сподіваюсь на повне розуміння й здоровий глузд усіх депутатів обласної ради, котрі зберуться на сесію 5 березня нинішнього року й спрямують на цю програму хоча б частину коштів. Для цієї категорії людей, що дарують нам можливість жити під мирним небом і вільно ходити вулицями рідного міста й області, слід усілякими способами знаходити можливість віддячувати. Це наш, вважаю, громадянський обов'язок. Та й це не та категорія людей, з якою можна так жартувати, тим більше нехтувати їхніми законними правами…

— Під час відвідин палат не міг не вислухати пацієнтів…

— Важкі поранення тулуба та контузію, побувавши в зоні АТО двічі, отримав інвалід війни Олександр Цибулько. Він, зокрема, розповів:

«У мене було таке враження, що мене також взяли за ноги й головою об бетонну стінку відбили. З того часу як оніміло пів обличчя, так воно і досі так. На моїх очах загинув мій командир і це все… хоч я сам теж медик, це дуже серйозна травма…»

Ще один інвалід війни Олег Петрович зауважив:

— Після госпіталю мені стає краще завжди. Тут хороше харчування, лікарі, відношення до нас – учасників бойових дій АТО, Афганістану. Після Бердичева мені стає завжди краще. Хотів от на контракт піти знову, але рідні вже не пускають. Але якщо треба буде, звичайно піду. А ще ми стурбовані тим, що для наших потреб не знайшлося грошей в області. Ми – скалічена категорія нашого суспільства. І так обходиться з нами не можна, не по-людськи це…

— За ці роки зроблено чимало. Кому дякуєте за розуміння й підтримку?

— Справді, те, що я застав, і те, що є зараз – це надбання усіх нас і в першу чергу моїх друзів та давніх партнерів. За ці роки мені, як головному лікарю госпіталя, не словом, а ділом допомагали колишній голова облдержадміністрації Сергій Машковський, голова Житомирської обласної ради Володимир Ширма, Житомирський міський голова Сергій Сухомлин, а в придбанні дороговартісного сучасного медобладнання – профспілкова організація «Нафтогаз України», волонтерам, керівникам громадських організацій та багатьом іншим.

Наостанок ще раз хочу звернутись до всіх небайдужих земляків, представників органів влади області та столиці, депутатів усіх рівнів: «Поверніться обличчям до цієї категорії наших людей, котрі виконували й продовжують виконувати свій конституційний обов'язок на Сході України, скалічивши свої долі… Про них маємо тепер дбати всі гуртом…. А що ми їм даємо у замін?»

 * * *      

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook

 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація