Люди — про відставку, а мер — про добавку

У вівторок на сесії міської ради мер Малина Сергій Стельмах не побоявся звернутись до депутатів з проханням про збільшення надбавки до посадового окладу за збільшення стажу держслужбовця після того, як обурені новими розрахунками тарифів на воду малинчани вимагали його відставки.

Однак не самого лише мера хотіли позбавити посади представники малинської громади — заодно з ним свої повноваження, на думку малинчан, повинен скласти й директор ТОВ «Малин Енергоінвест» Микола Корнійчук. Адже це саме він, переконані люди, з мовчазної згоди мерії крутить тарифами як циган сонцем, отримуючи при цьому разом з кількома своїми управлінцями досить солідні зарплати. Про подробиці — далі.

Про те, що у вівторок у Малині «щось буде», останніми днями в місті говорили всі, кому не лінь. Приводом до такої громадської активності малинчан стали, як неважко здогадатись, наміри міської влади «ощасливити» їх черговим підвищенням плати за водопостачання та водовідведення, про що ТОВ «Малин Енергоінвест» повідомив у газеті «Малинські новини» минулої середи. Швидко підрахувавши, що нові «водні тарифи» для багатьох з них стануть не підйомним тягарем, жителі міста вирішили висловити свою рішучу незгоду з таким от «передноворічним подарунком». І запланована на вівторок чергова сесія міської ради стала найкращим приводом заявити про свою позицію. Людей прийшло стільки, що великий зал малинського «білого дому» не умістив всіх бажаючих, через що частина з них стояли у проходах та коридорі. Всіх їх хвилювало одне питання — тарифи, і не лише на воду.

Саме під тиском громадськості питання про формування комунальних тарифів у Малині й було включено до порядку денної сесії. Зрозуміло, що першу скрипку при їх обговоренні на цей раз грали не депутати, а представники місцевих громадських об’єднань. Як от, давно відомий своєю активною громадянською позицією голова Малинської ветеранської організації Олександр Грищенко, котрий, власне, й мобілізував малинчан прийти на сесію.

Насамперед він заявив, що недолугим керуванням влада міста проводить тихий голодомор по відношенню до найбільш незахищених своїх мешканців — особливо пенсіонерів, чиїх пенсій не вистачає на усі ці виплати, відтак чергове підвищення тарифів вочевидь прирікає громадян на голодну смерть. Свої висновки Грищенко підтвердив, розповівши про історію зростання (в конкретних цифрах) комунальних платежів для населення у Малині, починаючи з 2005 року.

— Але щоразу, — зауважив він, — коли ми пробуємо провести переговори з представниками нашої влади з цього приводу, нас ніхто не хоче чути. Як наслідок, у Малині тарифи вже виросли так, що тепер й без чергового підвищення є одними з найбільших в Україні. То куди ж їх далі підвищувати, майте совість…, — звернувся до Сергія Стельмаха та Миколи Корнійчука, а також міських депутатів Миколи Дмитрович, поставивши чітку вимогу — не затверджувати нові тарифи на водопостачання та водовідведення, що схвальними оплесками й підтримали присутні у залі малинчани.

Далі слово взяв Микола Артемчук, котрий теж вже не перший рік воює проти грабіжницької за суттю, як зауважив, тарифної політики міських властей. Свій виступ почав із плати за тепло. Опираючись на конкретні технічні дані, регуляторні акти та чинну законодавчу базу, він буквально по поличках розклав ті чинники, які впливають на величину витрат при формуванні тарифів на теплопостачання для населення. Це дало йому підстави зробити висновок, що тарифи на тепло у Малині є економічно необґрунтовані. Головний його аргумент — енергоносії в країні подорожчали, але не настільки, щоб підняти тарифні розрахунки до захмарних висот.

— Не варто забувати, — додав також Микола Артемчук, — що тарифи мають свої складові. З одного боку, якщо мова йде про двоставковий тариф на тепло, — це оплата енергоносіїв, зарплата і податки, а з іншого — плата за реконструкцію тепломереж, обслуговування котелень тощо. У нас же виходить, що всі гроші від розрахунків за тепло йдуть власне на оплату газу та зарплату керівникам «Малин Енергоінвесту», а оголені тепломережі як гріли землю і повітря, так і продовжують гріти. То навіщо, питається, нам той двоставковий тариф, якщо оплата його другої складової йде невідомо куди.

Підтримуваний громадою, більш детально Артемчук зупинився на діяльності ТОВ «Малин Енергоінвест», назвавши це підприємство «незаконною організацією, завдяки якій на малинчанах паразитують її керівники та чиновники мерії». Як доказ, заявив, що директор «Малин Енергоінвесту» Микола Корнійчук призначив собі зарплату в 9000 гривень, яка може бути ще більшою з врахуванням преміальних та надбавки за інтенсивність. А ще працевлаштував на підприємство й своїх родичів та знайомих, які теж мають чималі зарплати і вчасно, тоді як рядові робочі зароблене отримують із затримками.

— А додайте сюди ще й роздуті штати міських управлінців від житлово-комунального господарства… Ви представляєте, який апарат утримуємо? — резюмував з цього приводу Микола Артемчук. — Та на одні зарплати усіх його керівників йде близько півмільйона гривень у місяць. Тож і не дивно, що у Малині вже втретє за останній рік «Малин Енергоінвест» пропонує підняти тарифи на воду. Міська влада мовчить, бо, і це очевидно, має свій інтерес в цьому. Загалом же, — звернувся він до громади та депутатів, — думаю, що давно вже пора нам поміняти і непрофесійне керівництво управління ЖКГ, і мера, який взагалі виявися найслабшою ланкою в плані захисту інтересів мешканців міста.

— Корнійчука — у відставку! Імпічмент — Стельмаху! — підтримали малинчани виступ Миколи Артемчука. Здавалося, що ще трохи, і депутати міськради, виконуючи волю громади, поставлять на голосування питання про недовіру Сергію Стельмаху. А заодно з ним змусять написати заяву про відставку й Миколу Корнійчука. Однак, цього не сталося. Зрозумівши, що йому нічого сьогодні не загрожує, Стельмах спокійно продовжив вести сесію, запропонувавши й іншим охочим приєднатись до обговорення тарифного питання. І люди заговорили.

Одна жіночка зі сльозам и на очах розповіла, що її зарплати уже не вистачає, щоб оплати всі комунальні платежі, а після підвищення плати за воду їй хоч у могилу лягай. Люди заспокоювали жінку, казали, що її сльози не варті чиновників з міської ради. А меру відверто заявляли, що такого бардаку місто ще не знало: з теплом — перебої; води — взагалі нема, а коли з’являється, то ту рідину, що тече з кранів, важко назвати водою; вулиці міста не ремонтуються, сміття не вивозиться і гниє в кучугурах та розтягується собаками.

Прикладів було — хоч відбавляй. На окрему увагу заслуговує й виступ одного з мешканців міської багатоповерхівки, який нагадав міським чиновникам, що справляння плати за послуги, які не надаються — це шахрайство, за яке передбачена відповідальність. Мова йшла про квартплату та включеної до неї плати за обслуговування прибудинкових територій.

Відповідати на всі закиди малинчан першим узявся директор ТОВ «Малин Енергоінвест» Микола Корнійчук.

— Ви, жителі Малина, сьогодні показали, скільки нам ще працювати й працювати…, — почав, було, говорити Микола Анатолійович, маючи на увазі вказані недоліки, як у залі знову пролунали вигуки: «У відставку!». Та Корнійчук спокійно продовжив спростовувати версію свого тезки Миколи Артемчука про необґрунтованість комунальних тарифів у Малині. Щоправда, при цьому на чергове прохання із залу оприлюднити розмір своєї заробітної плати чомусь так і не відгукнувся.

— Наші нові тарифи є обгрунтованими і доцільність нової ціни перевірили всі можливі державні служби та інспекції, в тому числі й Антимонопольний комітет, — відповідав на закиди опонентів директор ТОВ «Малин Енергоінвест». — Все дорожчає: електроенергія подорожчала, газ, мінімальна зарплата піднялася, то чому ціна на воду має бути дешевою. Адже ж в цих тарифах закладена і заробітна плата працівників, причому, не 47 відсотків з куба води, як було раніше й до чого апелює Артемчук, а всього 10 відсотків. А ще ж і про відрахування до різних фондів, зокрема й Пенсійного, щоб моїм підлеглим йшов пенсійний стаж, не потрібно забувати. Тому вважаємо нові тарифи обгрунтованими, хоча, можливо, й дещо недопрацювали з їх оприлюдненням.

До речі, говорячи про зарплати Микола Корнійчук, а пізніше і його заступник Микола Поліновський зверталися до працівників «Малин Енергоінвесту», десятків зо два яких теж прийшли на сесію. Очевидно, як група підтримки свого керівництва. Хоч мешканці Малина в цей час телефонували окремим депутатам з повідомленням, що, мовляв, там-то й там щось прорвало, щось забилось… На почуттях солідарності із цими працівниками, які в дощ і холод, треба віддати їм належне, латають наскрізь прогнилі труби й на чиїх плечах фактично тримається все малинське комунальне господарство, намагався зіграти й Сергій Стельмах.

— Розрахунки тарифів на водопостачання та водовідведення, які були нещодавно опубліковані, затверджені не будуть, — запевнив він малинську громаду, тут же додавши, що: — будуть затверджені такі тарифи, які дадуть змогу платити людям зарплату.

— Еге, і нашому меру добавку до зарплати, — прокотилась тут же залом реакція малинчан, які відразу пригадали, як на початку сесії Сергій Стельмах в переліку питань порядку денного озвучив й питання, в якому йшлося про затвердження надбавки до його посадового окладу за вислугу років на посаді держслужбовця. У відповідь на це та на закиди про величезну зарплату мер підняв з місця бухгалтера міської ради і зажадав оприлюднити розмір цього самого окладу.

— 2862 гривні, — відповіла бухгалтер.

Забігаючи наперед слід зазначити, що депутати згадану надбавку затвердили — уже після перерви, коли, заспокоєні обіцянками «не чіпати тарифи на воду як мінімум до п’ятого січня наступного року», малинчани покинули сесію. При цьому міський голова, в якого, між іншим, уже набралось десять літ стажу на посаді дерслужбовця, зізнався, що «відмовився і від премії, і від коштів за дзвінки по телефону, і навіть, частково, від виділених грошей на придбання бензину для службового автомобіля. А от від 20-відсоткової (було 15) надбавки до окладу за вислугу літ відмовитись не може, бо це передбачено законом».

— П’ять відсотків від першої виплати — на кін, — пообіцяв він депутатам, уже зовсім прийшовши до тями і перебуваючи в доброму гуморі після того, як люди вимагали його відставки.

Повертаючись же до питання тарифів, то насамкінець його тривалого й емоційного обговорення міський голова подякував громаді за відвертий діалог і пообіцяв вжити відповідних заходів. В тому числі й до керівників у сфері ЖКГ, які не справляються зі своїми обов’язками. Підтримав Сергій Стельмах, утім, як і Микола Корнійчук, пропозицію сформувати відповідну депутатську комісію, до якої увійшли б й фахівці від житлово-комунального господарства міста разом з громадськими активістами. Члени цієї комісії повинні будуть вивчити законодавчу базу, на якій ґрунтується формування тарифів, проаналізувати вже існуючі в Малині розцінки на «централізовані блага цивілізації» і оприлюднити висновки перед громадськістю. На тому й розійшлися.

— Для того, щоб люди платили за новими розцінками, вони мають як мінімум вірити в їхню обґрунтованість, — зауважив пізніше Микола Артемчук. — У нинішніх умовах, коли собівартість комунальних послуг ховається за сімома завісами від споживачів, такої віри немає. Крім того, і сьогодні про це говорило багато виступаючих, людям доводиться оплачувати розраховані чиновниками «норми споживання» замість реально спожитих послуг. Тому, окрім перерахунку і збільшення тарифів, нашим міським управлінцям потрібно нарешті почати виконувати програму реформування житлово-комунальної галузі, щоб люди знали, за що конкретно платять. А головне — кому платять і на що ці кошти йдуть. Бо виходить, що одні заледве зводять кінці з кінцями, справно оплачуючи комунальні послуги, а інші на цьому умудряються наживатись.

Хіба не так?

Оце, власне, і все, що було цікавого на вівторковій сесії Малинської міськради. Хоча ні, прозвучала ще й інформація, що у Малині таки склалась катастрофічна ситуація з виплатою зарплат працівникам бюджетної сфери міста, через що місцеві вчителі та медики можуть й справді залишитись на Новий рік без грошей. За словами начальника фінансового відділу міськради Тетяни Борисенко, на грудень є лише незначні кошти, а на виплату зарплат у повному обсязі їх немає.

— Без сторонньої допомоги, тобто без субвенцій з державного бюджету, місто ці виплати не потягне, — зізнався й міський голова Сергій Стельмах.

Аби хоч якось заради ситуації, депутати затвердили запропоновані зміни до міського бюджету. Та чи допоможе? І за що тоді, цікаво, ці самі малинські вчителі та медики, в разі недоотримання зарплати, будуть оплачувати, наприклад, вартість послуг водопостачання та водовідведення, де їх хотіли «ощасливити» новими тарифами?

А от повідомлення про те, що міськрада програла суд і має виплатити й без того дірявого бюджету «за вимушений прогул» зарплату у розмірі близько 20 тисяч гривень колишньому міському голові Сергію Долі, здається, нікого не здивувала. Мало кому зі своїх колишніх незаконно звільнених працівників останнім часом програють суди юристи нашої міської ради. Та й те, що Сергій Доля, якому депутати свого часу висловили недовіру, виявиться стійким і наполегливим хлопцем, для малинчан теж не в дивину — чоловік усе таки Афган пройшов. Тож без зайвих слів сесія погодила виплатити екс-меру встановлену судом компенсацію.

Хтозна, може, тому й не повелися на вимогу громади про відставку мера малинські депутати, передусім від «Батьківщини» та «Фронту змін», наперед завбачливо прорахувавши, що і Сергій Стельмах піде «шляхами Долі»? А таки піде, судячи з настроїв малинчан, якщо вівторкове спілкування з громадою та доля його завчасно звільнених попередників нинішнього мера нічому не навчать.

Микола Кузьменко, "Соборна площа"