Рижук та Запаловський, не вбивайте наше Полісся!

Газета "Субота" спільно з громадською організацією «Спілка молодих журналістів Житомирщини» провела круглий стіл на тему «Титанові родовища – скарб для Житомирщини чи загибель Полісся?»

До обговорення були запрошені експерти різних напрямків, представники громад, які повстали проти розробки, депутати обласної ради, народні депутати, журналісти. Захід дав можливість не лише подивитись на проблему під всіма можливими кутами, але й намітити певні кроки для її вирішення.

Елемент № 22 - загроза знищення Полісся

Нагадаємо, проблема ільменітових родовищ стала широко обговорюватись після скандального голосування в Житомирській обласній раді минулого місяця.

Тоді рішення щодо видачі спецдозволів на розробку ільменітових родовищ (сировина для виробництва титану – ред.) ставилось на голосування тричі і з рештою було ухвалено. Тоді експерти, опитані газетою «Субота», назвали рішення народних обранців початком екологічної катастрофи, яка за своїм розмахом буде перевищувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. В епіцентр можливої трагедії потрапили унікальні регіони Полісся. Це приблизно 30 тис. га пасовищ, лісів, боліт та річок, розташованих у шести районах області: Малинському, Коростенському, Володар-Волинському, Радомишльському, Коростишівському, Черняхівському. Видобуток ільменітової руди на цій території призведе до критичного зневоднення території, екологічних умов не придатних для нормального життя. Унікальний Поліський регіон буде знищений на сотні років.

Депутатські ігри

Спілкування в форматі круглого столу допомогло глибше вивчити названу проблему. Представники громад, на території яких може бути розпочато розвідку та видобуток ільменітів, побачили як їх особиста ситуація виглядає, якщо подивитись під економічним, екологічним чи правовим кутом зору. Усі виступи були гарячими та емоційними. Подекуди на мову емоцій переходили навіть присутні на круглому столі журналісти. Зокрема, ставлячи запитання народному депутату Євгену Добряку та депутатам обласної ради, як вони допустили ухвалення рішення «Про надання погодження дочірньому підприємству «Національна акціонерна компанія «Надра України» «Житомирбуррозвідка» щодо отримання спеціальних дозволів на користування надрами».

Громада також не дуже схвально відгукувалась про народних обранців. Згадували про те, що за рішення проголосувала фракція Народної партії в обласній раді. Це при тому, що народний депутат-литвинівець Микола Рудченко родом з малинського села Чоповичі, поблизу якого також планується видобуток ільменітів та очолює обласну організацію Народної партії. Сам Микола Миколайович допомагати навіть власній громаді не захотів. Попри запрошення на круглий стіл ні він, ні його представники не з’явились. Не вдалось газеті запросити і народного депутата від Партії регіонів Віталія Журавського. До речі, обидва депутати збираються балотуватись і цього року до Верховної Ради та на ділі мабуть всі наші обранці відвикли доводити свою любов до людей. Лишились самі обіцянки.

Нові факти

Громада села Чоповичі, представник якої Станіслав Гуменюк взяв участь у роботі круглого столу, самоорганізувалась для захисту своїх прав. Люди створили рух опору «Врятуємо Полісся», зняли фільм про небезпеку розробки ільменітів на цій території та навіть достукались до вищого духовенства. Поруч з селом знаходиться два монастирі із цілющою водою, яка перестане бити, щойно розпочнуться роботи по видобутку. За словами пана Станіслава проблема перейшла від захисту «власної хати».

Ольга Фльорко голова Торчинівської сільської ради, поблизу якої розробляються кар’єри, сказала, що їх село вже залишилось без води. Вона нагадала, що споконвіку на Поліссі з його річками і болотами взагалі ніколи не було проблеми з водою.

Пані Ольга на круглий стіл захопила з собою численні публікації з обіцянками влади, які суперечать одна одній. Так, нещодавно перебуваючи на Житомирщині прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що очікує від області відродження сільського господарства. Але при цьому обласна рада готова знищити гектари родючих земель.

Професор та директор інституту філології та журналістики Віктор Мойсієнко, підняв проблему у культурологічному плані, адже Полісся – специфічний культурний регіон. Пан Віктор з села Мелені, поблизу якого також планують розробку родовищ, тому його виступ був наповнений особистими переживаннями та тривогою за долю рідного краю.

Еколог Микола Москальчук нагадав учасникам круглого столу іншу трагедію, яка сталась ще при Радянському Союзі – будівництво Дніпровської ГЕС. Тоді було затоплено сотні га родючої землі, знищені цілі села. Не зважаючи на те, що для радянської влади, людина була не більше ніж гвинтик в системі, вона не стала займатись розробкою розвіданих ще за Союзу ільменітових родовищ. Всі вони, над якими зависла загроза сьогодні – були відомі, але видобуток розпочали тільки біля Іршанську, як у найменш населеній місцевості. Тепер же без жодних гарантій на нормальне життя, компенсацій та допомоги з переселенням сучасна влада готова знищити величезні густонаселені території та природну рівновагу.

Багато доповідачів зазначало, що рішення також суперечить численним міжнародним документам ратифікованим Україною.

В пошуках рішення

Більшість виступів була лише констатацією фактів майбутньої загрози. Екологи та економісти можуть тільки підрахувати збитки чи побачити розвиток зміни внаслідок певних дій. Проте, організовуючи проведення круглого столу, газета «Субота» та Спілка журналістів прагнули знайти конкретні рішення проблеми. Саме тому, напередодні проведення заходу, ми звернулись до президента Інституту правової політики, колишнього міністра юстиції Миколи Оніщука, з проханням підготувати правовий аналіз проблеми. За браком площі наведемо тільки окремі тези з представленого на круглому столі правового висновку.

«Приймаючи рішення Житомирська обласна рада не дотрималася вищезазначених норм закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», оскільки прийняла дане рішення без проведення державної екологічної експертизи та наявності позитивного висновку такої експертизи. Тобто Житомирська обласна рада прийняла дане рішення не маючи відомостей про можливий негативний вплив розробки родовищ та видобування ільменіту на навколишнє природне середовище, на безпечне для життя та здоров’я людей навколишнє природне середовище, без оцінки ступеня екологічної безпеки господарської діяльності видобування ільменіту та екологічної ситуації на вказаних у рішенні територіях і об’єктах родовищ ільменіту; без урахування прав громадян на участь у процесі прийняття даного рішення, без надання публічної екологічної інформації щодо розробки цих родовищ ільменіту мешканцям, які проживають на вказаних у рішенні територіях.

Вказане свідчить про те, що Житомирська обласна рада прийняла дане рішення без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття даного рішення, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів громадян і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування прав громадян на участь у процесі прийняття даного рішення, це рішення Житомирською обласною радою прийнято без дотримання вимог ст. 16 Конституції України щодо забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, і порушує права громадян, які проживають на вказаних у рішенні територіях, встановлені ст. 50 Конституції України, на безпечне для життя і здоров’я довкілля.» - йдеться у документі. Це тільки частина порушень з боку Житомирської обласної ради, які були знайдені в процесі аналізу більше десятка законів та інших правових актів України та міжнародних документів, ратифікованих нашою країною.

Саме цей висновок може стати одним з ключів до порятунку громад. Іншим відомий правник і наш земляк з Брусилівщини Микола Оніщук назвав активність самої громади у відстоюванні власних прав. На щастя, в цій ситуації люди проявили себе дуже активно.

Микола Оніщук запропонував представникам громади, права яких порушує рішення обласної ради, свою допомогу у складенні адміністративного позову та захисті людей в суді. Правник також наголосив на важливості громадської підтримки провадження в суді, з огляду на те, що проект видобування ільменітів підтримує влада.

p.s. Таким чином, спільними зусиллями представників громад, експертів, засобів масової інформації, просто небайдужих людей було знайдено конструктивний шлях, за яким можна іти далі, та надія на розвиток ситуації на користь людей. Газета «Субота» «Спілка молодих журналістів Житомирщини» дякує всім експертам, представникам ЗМІ, депутатам за участь у круглому столі та допомозі у пошуку шляхів захисту сільських громад життєдіяльність яких під загрозою. Минулого місяця вийшов сюжет на ТВі про обговорювану на заході проблему. Люди заявляли на камеру, що готові піти з вилами на тих, хто розпочне рити їх землю. Ми прагнули знайти інший, мирний, шлях. Сподіваємось, що разом спільними зусиллями у «титановому» питанні будуть поставлені крапки над «і». Але до цього часу нас варто об’єднатись та впевнено йти наміченим шляхом. «Субота» і далі спостерігатиме за ситуацією та інформуватиме своїх читачів.