Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

У Бучі відбувся Чемпіонат світу з мотокросу

1.04.2019
Малин

Три стадії порозуміння на сесії Малинської міської ради — огляд


71-а сесія Малинської міської ради 7-го скликання відбулася наприкінці останнього дня робочого тижня – 29 березня. Проходила вона у малому залі адмінприміщення (бо у великому, відомо, протікають доленосні виборчі події).

Умовно останню сесію міської ради можна поділити на три частини.

Частина перша «Очікування»

Депутати сходилися на 14-ту годину, як на сільське весілля. Буцім, нікуди та сесія не втече… А тим, хто встиг зібратися – жменьці депутатів, працівникам підрозділів виконкому та апарату міської ради, журналістам – було не нудно.

Їх розважала «дружня» делегація Чоповицької ОТГ. У переважній більшості – літні жінки, налаштовані проте войовниче. Тому увесь час очікування кворуму на сесії проходив під репліки невдоволення чопівчанок, котрим, як відомо історично, пальця не показуй.

Що ж хотіла делегація самодостатньої юридично (та чи самодостатньої по факту?) громади, яка першою в районі (на відміну від Малина, міста обласного значення), пішла, так би мовити, в самостійне плавання – ОТГ?

Частина друга «За друга?..»

А депутатів все не вистачало для кворуму. Можливо, тому і міський голова, який щойно повернувся із відпустки, не поспішав заходити до сесійної зали, весело спілкуючись із підлеглими у коридорі.

Годинник показував 14.40.

Кворум таки настав навіть у п’ятницю. Сесія таки розпочалася. І з’ясувалося, чого хочуть від нашого самоврядування земляки-чопівці.

Річ у тім, що за рік свого незалежного від району існування, Чоповичі чимало здобули і так само чимало… втратили. Але вони приїхали не досвідом ділитися, а знайти спільної мови щодо долі терапевтичного відділення чоповицької лікарні, яка насправді вже не чоповицька, а малинська. Як ланка в новітніх територіальних структурах галузі охорони здоров’я та надання медичної допомоги.

Втаємничені в тему вирішення проблеми терапевтичного відділення в Чоповичах знають, що питання стоїть гостро і не перший місяць.

Щоб довго не переказувати, як тривав процес загострення діалогу на цей раз, акцентую лише на окремих тезах.

Міський голова Олексій Шостак був налаштований категорично і пообіцяв НЕ дати жодної фінансової підтримки у вирішенні згадуваної проблеми ОТГ з бюджету міста. До цього очільник міської громади додав, що він особисто чув «нагорі», що терапію у Чоповичах тримають, буцім, тільки до виборів, а потім таки закриють.

Так само міський голова і його заступниця Леся Сніцаренко стверджують, що ціна існування терапії (у разі компромісу чи консенсусу між сторонами гострого діалогу) завелика для того, щоб брати на місто подібні зобов’язання. Звучало число близько 2 млн. грн. на рік.

Також місто дорікало селищу, що те повинне б з допомогою компетентної комісії нарешті об’єктивно порахувати, скільки ж має витрачатися в рік на утримання терапії у Чоповичах.

Очільник Чоповицької ОТГ доводив, що число, назване ним (близько ¾ мільйона) і є результатом роботи такої комісії. Проте його не чули. І взаємна глухість панувала в діалогові, який виглядав як крик, волання і неконтрольоване слововиверження усіх присутніх.

 

У цій перепалці були і раціональні висновки. Виявляється, є третій, доволі компромісний шлях. Буцім якщо вже існують сімейні лікарі та задекларовані у них пацієнти, то питання лікування наполовину мало б бути вирішеним через них. Це перше. А друге – ближче до теми.

Можна «обманути-оминути» всі ці перепони на шляху існування в Чоповичах терапії шляхом створення денного відділення з нічним перебуванням. Як воно там зватиметься – питання десяте. Це вже компетенція суто ОТГ. Як і фінансування цієї імпровізованої терапії.

Річ у тім, як заявили лікарі, присутні в сесійні залі (а саме вони і радять відкрити денний стаціонар натомість терапії), за сучасними вимогами чоповицька терапія не витримає жодної атестації, і її так чи інак закриють. Тому варто інакше і дуже швидко шукати спосіб надання стаціонарної терапевтичної допомоги населенню ОТГ і околичних сіл..

Представники селищної громади не йняли віри ні Олексієві Шостаку, ні депутатам, ні лікарям. Вони вважали, що це «вимор» після пережитого голодомору (репліка однієї бабусі). Що це дії на знищення людей села – старих, незахищених, бідних. Що у них просто забирають лікарню і пристойне медичне обслуговування, яке їх (за їх же словами) цілком влаштовувало.

Врешті міський голова десятки разів повторив, що так, як хочуть чопівчани, не буде і, взагалі, цього питання навіть немає в порядку денному сесії. Отже землякам варто покинути залу і не заважати містянам проводити сесію. Та їхати в Житомир чи Київ шукати допомоги.

Чоповицький голова так само багато разів повторив, що річний бюджет терапії порахований об’єктивно, тому варто було б нарешті домовитися тут і сьогодні ж.

Не дивлячись на емоційність спілкування з цього важливого для обох сторін питання, обидва очільники дійшли згоди лише в тому, щоб продовжити перемовини вже на новому робочому тижні. Варто сподіватися, що згода вже народилася і буде офіційно озвучена в Малині та Чоповичах, не провокуючи нових подібних візитів чопівців до малинчан.

Частина третя. «Кворум, майже 100% порозуміння та землі обітовані»

Нарешті розпочалася власне сесія (15.30).

Бюджетні питання проголосували жваво як такі, що пройшли добру підготовку в комісії.

У пакеті «Питання земельних відносин» були обговорення з окремих пунктів. Спочатку депутатку і журналістку Ірину Романішину зацікавила ділянка у місті по вулиці 1-го Травня №16 (0,736 га). І не лише її.

Це земля в кінці вулиці, якщо хтось не знає, яка мощена бруківкою, починається навпроти адмінбудівлі і біжить униз до заправки «Квінта».

Депутатів цікавить, хто і що збирається робити на тім місці в середмісті? На всі питання відповів О. Візіренко, пояснивши, що земельна ділянка, так, цікавить Юрія Рудченка, малинчанина та екс-голову Малинської РДА. Наразі триватимуть роботи з розроблення детального плану території земельної ділянки, якщо депутати за такий дозвіл проголосують.

Потім відділ містобудування та земельних відносин забезпечить процедуру громадських слухань, де малинський нарід нарешті зможе запитати пана Рудченка, що і яким чином він планує робити на цій землі.

Депутати проголосували «за». Отже тепер громада має пильнувати громадські слухання, якщо справді вболіває, щоб комерційна діяльність на цій ділянці не суперечила екологічній і громадській безпеці малинчан.

Тезка Юрія Рудченка згадувалася і ще в одному пункті блоку земельних питань. Але на те вже ніхто не звернув уваги. А там йдеться про наступне: «Надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою… земельної ділянки… з подальшою передачею в оренду Рудченко Анжелі Михайлівні по вул. Грушевського, 25, орієнтовною площею 0,1 га».

Хоча що тут такого? У переліку земельних питань є і церква (точніше, громада) колишнього вже МП, і відомий банк, і комерційні структури та фізичні особи з їх присадибними ділянками. Процедура просто. За всіма деталями і не вслідкуєш. Порядок у земельних питаннях голосували пакетом люди втаємничені і досвідчені – тобто депутати.

Далі на сесії були внесені до переліку малої приватизації 4 об’єкти: дві невеличкі квартири (по вул. Українських повстанців та Огієнка, приміщення недіючої котельні – вул. ГМП, 1а і кабельні мережі живлення очисних споруд банкнотки).

А Програма благоустрою та розвитку комунального господарства Малина на 2017-2019 роки віднині буде доповнена пунктом «Проведення поточного ремонту асфальтобетонного покриття прибудинкових територій», на що в 2019 році планується витратити мільйон гривень. Коментуючи це рішення, Олексій Шостак наголосив, що це дуже актуально – асфальтове покриття дворів багатоповерхівок дійсно потребує ремонту чи заміни.

Наступна – Програма охорони навколишнього природного середовища на період 2017-2019 роки має нову редакцію теж актуального пункту: «Реконструкція з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойм у Малині». (Це про паркові ставки). На це піде 2776,802 з державного бюджету, 2159,735 – з фонду охорони навколишнього природного середовища, і більш як 1,2 млн. з міського бюджету.

У блокові «Організаційні питання» голосували за реорганізацію ММРТМО в некомерційне КП «Малинська міська дікарня» Малинської міської ради. Головуючий кинув запитання до Олександра Андрійцева: «Це вже все в цій процедурі?», буцім – кінець мороці. На що лікар відповів саркастично: «Та ні! То ще тільки початок!..». Отже про суть змін дізнаємося згодом.

Ця сесія проголосувала і про оголошення 2019-го роком Василя Скуратівського у місті.
До наступної сесії відклали лише питання податків і зборів, позаяк один із депутатів (якого чекали найдовше і який врешті забезпечив той довгоочікуваний кворум для прийняття рішень) пояснив, що мав мало часу для ознайомлення із суттю питання. Хоча, як запевнили колеги, інформація давно була оприлюднена на сайті міської ради.

Занавіс.

Була на сесії Ірина Кримська-Лузанчук.

  * * * 

Підпишіться на нашу сторінку в Facebook

 

 

 

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація