Facebook 

 

Напишіть нам   Реєстрація    Вхід

У Малині виявили колаборантку

14.09.2014
Житомирщина

Битва титанів: Фірташ поки в долі


У четвер керівництво ПрАТ «​​Кримський титан» виступило з офіційною заявою, в якій заперечує той факт, що Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат і Вільногірський гірничо-металургійний комбінат, які раніше орендувала Group DF, переходять під контроль держави.

«ПрАТ «Кримський титан», яке є орендарем цілісного майнового комплексу (ЦМК) Вільногірського ГМК та Іршанського ГЗК, не отримувало й не підписувало жодних документів про передання державі ЦМК Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК. Отже, згідно з чинним законодавством України, факту передання ЦМК не було. Усі заяви чиновників про повернення ЦМК цих підприємств державі є неправдивими й передчасними».

Ще в червні поточного року Кабмін публічно попередив «Кримський титан», який входить до групи компаній Group DF, засновником і власником якої є бізнесмен Дмитро Фірташ, про те, що має намір розірвати договори оренди Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК. У «Кримському титані» цю інформацію сприйняли без особливого ентузіазму.

Але термін дії договорів оренди закінчився 5 вересня 2014 року, і підприємства автоматично повернулися під контроль Фонду держмайна. На основі постанови Кабміну Фонд відразу передав їх Міністерству економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ), а воно, у свою чергу, – новоствореному держпідприємству «Об'єднана гірничо-хімічна компанія».

Юридичний казус

Із червня Фонд і уряд працювали над удосконаленням застарілої нормативно-правової бази щодо повернення майна з оренди. Протягом літа було внесено зміни до закону «Про оренду комунального та державного майна», до постанови КМ №198 ще від 1997 року про порядок проведення інвентаризації майна після закінчення орендних відносин і до кількох наказів самого ФДМ.

Після цього, на думку Дмитра Парфененка, голови ФДМ, правове поле розчистилося, і Фонд приступив до проведення інвентаризації. Проте інвентаризаційна комісія так і не потрапила на підприємства: її просто не пустили керівники. Довелося скласти відповідні акти й довести до відома правоохоронні органи.

Річ у тім, що саме зміни в законодавчу базу щодо оренди ПрАТ «​​Кримський титан» і оскаржило в судових інстанціях. Хоча самій інвентаризації, як запевняють на підприємстві, ніхто не перешкоджав. Просто в «Кримському титані» вирішили, що ці дії проводилися з порушенням процедури, передбаченої законодавством, і не брали участі в процесі цієї інвентаризації.

«За липень-серпень 2014 року Кабінет міністрів і ФДМ внесли низку законодавчих правок, які суттєво змінюють процедуру повернення державі орендованих ЦМК Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК. Зокрема, Фонд держмайна видав накази, які, порушуючи чинне законодавство, змінювали порядок проведення інвентаризації ЦМК Іршанського ГЗК і Вільногірського ГМК шляхом перенесення термінів її здійснення на значно більш ранні», – повідомили на підприємстві.

«Кримський титан» звернувся до окружного адміністративного суду Києва, який 4 вересня виніс постанову про заборону ФДМ та іншим органам, зокрема правоохоронним, здійснювати передання чи повернення орендованих ЦМК державі до завершення розгляду справи по суті та винесення остаточної ухвали.

Дмитро Парфененко підтверджує, що в понеділок, 8 вересня, Фонд зареєстрував дві судові постанови. У них ішлося, що суд «забороняє Фонду та будь-яким іншим органам проводити незаконні дії щодо повернення держмайна з оренди».

Проте представники Фонду поспілкувалися з двома суддями, які винесли постанови, і дістали ось такий коментар. «Буквально дослівно: незаконні дії не можна проводити, а законні – можна, – повідомив Парфененко. – А оскільки Фонд і уряд діють тільки в правовому полі, то процедуру передання майна титанових ГЗК буде продовжено».
Про перспективи не думали

Офіційною версією рішення повернути ільменітові ГЗК, які щорічно дають до 600 000 тон руди, з якої потім виробляють титанову продукцію, є економічне питання. Було оголошено такі дані: за щорічного прибутку в розмірі 1 млрд гривень у скарбницю України надходить лише 100 млн гривень. А держава могла б отримувати все.

Тому й було створено держпідприємство «Об'єднана гірничо-хімічна компанія». Наразі до неї увійшли тільки два ільменітові ГЗК – Іршанський і Вільногірський. Генеральний директор компанії Руслан Журило вважає цей факт таким, що вже відбувся, документи про передання підприємств у нього на руках, і найближчим часом, за його словами, призначать нових директорів.

Тоді ж і почнеться глобальна інвентаризація. «Ми як керівництво державного підприємства ставимо перед собою два основні завдання: не переривати виробничого циклу, і це можливо зробити спільними зусиллями орендаря та держкомпанії. І друге – щоб трудові колективи, які є жителями містоутворювальних підприємств, не відчули погіршення трудових відносин», – заявив Руслан Журило.

Ринок титану й титанової сировини дуже специфічний і крихкий. Тому жодних проблем із дефіцитом сировини не відчують і учасники ринку – як вітчизняні підприємства, так і зарубіжні, обіцяє новий директор. Усі партнери відомі, найбільший із них – російська корпорація «ВСМПО АВИСМА». Але на сьогодні першочерговим завданням є відновлення державного контролю на цих підприємствах.

Яка подальша перспектива існування «Об'єднаної гірничо-хімічної компанії», поки що не зрозуміло. Зміну власності ГЗК сам Журило пояснює тим, що він надав записку до Кабміну про те, чи справедливо, що сировину видобувають в Україні, а переробляють і додаткову вартість отримують або за кордоном, або на анексованій території.

У записці також передбачено будівництво переробних потужностей в Україні. Правда, що саме мається на увазі під переробними потужностями, так і залишилося невідомо. В.о. міністра МЕРТ Анатолій Максюта теж не зміг нічого сказати про перспективи існування ДП «Об'єднана гірничо-хімічна компанія», він також чекає на результати інвентаризації.

Сектор загроз

На сьогодні в Україні ільменітову сировину переробляють два підприємства: «Кримський титан» (найбільший виробник діоксиду титану у Східній Європі, розташований нині на анексованій території) та Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК). Досі їхніх потужностей для України вистачало. Щоправда, є один нюанс: ці підприємства випускають сировину і заготовки. Навіть ЗТМК, крім титанового шлаку і губки, виробляє тільки злитки. Тому готову титанову продукцію Україні доводиться завозити.

Дивовижно, але майже 90% руди у світі йде на виробництво діоксиду титану, з якого потім роблять лакофарбову продукцію, папір, пластик. Його виробництво дуже токсичне, а тому багато країн вважають за краще імпортувати його. Той же «Кримський титан» 60% своєї продукції відправляє за кордон. Причому російський ринок на 30% покривається українським діоксидом титану.

Проте частка титану, яка залишається, йде на авіа-, ракето- та кораблебудування, військову галузь – бронежилети, виробництво броні, реактори та трубопроводи для хімічної промисловості. За даними Держкомстату, за І півріччя 2014 року Україна експортувала в Росію 1820 тонн «титану і продукції з титану», майже стільки ж – у Європу – 1910 тонн. Назад продукції вищого переділу отримано 1154 тонни та 786 тонн відповідно.

Але що це за експортна продукція, скільки з її обсягів припадає на підприємства Group DF – таємниця за сімома замками. На що йде ця продукція, тим більше невідомо. Чи доцільно сьогодні відправляти продукцію, використовувану у військовій галузі, до країни, з якою ми воюємо?

Питання про те, які доходи отримує Group DF від діяльності свого титанового бізнесу і чому підприємства, які входять у цю сферу, не блищать фінансовими результатами, – теж далеко не пусті. Проте тільки інвентаризація ільменітових ГЗК не дасть на них відповідей.

Утім, наші колеги з ділових ЗМІ уже вивели шахматку, за якою Руслан Журило має стосунок до групи компаній «Приват». І рішення Group DF затіяти судову тяганину з Фондом, а по суті – з людьми Ігоря Коломойського, обіцяє захопливу юридичну сутичку. І перспективи титанової галузі безпосередньо залежать від того, хто в ній переможе.

Джерело: forbes.ua

Поділитися:

Коментарі

Логін: *
Пароль: *
Коментар: *
Відмінити
* Необхідна інформація