Коростенський МНСник, звинувачений в побитті дитини, розповів свою версію подій

Звернення до всіх громадян України, особливо мешканців міста Коростеня Житомирської області

 Хочу відверто розповісти про подію, що сталася в червні місяці, в чому односторонньо звинувачують мене та мою дружину. Отож,  9 червня 2012 року о 12−00 годині мої діти Владислав (9 років) та Єлизавета (3 роки) вийшли в двір на прогулянку та бавились в пісочниці з іншими сусідськими дітьми. Приблизно о 13 годині до пісочниці на велосипеді під’їхав хлопчик Володя. Разом з ним постійно бігає велика дворова собака, яка лає, а іноді кидається на дітей. Так сталося і цього разу: собака вскочила до дітей в пісочницю, почала лаяти й лапами чіпати дітей. Коли мій син Владислав зробив зауваження Володі, щоб той забрав собаку, останній грубо огризнувся та підскочив до моєї доньки Єлизавети й почав викручувати праву руку. В цей час діти почали плакати й кричати. Ми з дружиною Оленою вибігли на вулицю та почали шукати Володю, щоб завести його до батьків.

За десять днів до цього я мав особисту бесіду з батьком Володі (мешкають вул. Грушевського 74а, кв.86) на тему поведінки його сина, який постійно водить за собою велику собаку і не адекватно реагує на зауваження дорослих, щодо хамського поводження з дітьми.

Так ось, ми з дружиною вибігли на вулицю щоби знайти хлопчика Володю аби привести його до батьків, щоби Вони в черговий раз провели  бесіду з сином. Підходячи  до будинку з тильної сторони, де живе хлопчик Володя  я побачив, як його батько Володимир Володимирович Киселевич кидається до моєї дружини з піднятими руками, вигукуючи та вимовлюючи при цьому не зрозумілі «нелюдські» слова та звуки. Син його в цей стояв, тримавшись за велосипед та нецензурно ображав мою дружину. Я намагався (підбігаючи) словами зупинити дії Кисилевича В.В. але не встигнувши підбігти до місця побачив, як чоловік наніс удар моїй дружині в ліву сторону голови. Падаючи на землю дружина зачепила велосипед, який тримав хлопчик Володя, та по інерції також упав на землю. А головне: Володимир Киселевич стверджує, що Олена ( моя дружина) тричі підняла над собою 10-ти річного хлопчика та кидала його на землю. Задумайтесь! Чи можливо жінці, яка важить 58 кг. «виконати цей норматив», причому батько стоїть поруч. Це цілковите безглуздя, Якщо не вірите, — спробуйте. (не вийде).

В результаті нанесення удару моя дружина Олена та хлопчик Володя обидва  впали в різні боки. Я відвів батька Володі в сторону заблокувавши його рух своїми руками ззаду та наказав своїй дружині йти додому. Потім вибігла мама Володі і почала мені наносити удари руками в обличчя та по тулобу. Я її заспокоював словами, і у відповідь фізичної сили не застосовував.

О 13−30 моя дружина Олена вдома короткочасно втратила свідомість. Я викликав швидку допомогу. Обстеживши дружину лікар наполіг на госпіталізації. Одночасно я викликав наряд міліції для фіксування факту нанесення тілесних ушкоджень моїй дружині, донці та мені.

Знаючи до цього особисті риси характеру Киселевича В.В. (НАГОЛОШУЮ: притягнення до кримінальної відповідальності у 2000 році згідно ст. 212 КПК (ухилення від сплати податків…), ст. 364 КПК (Зловживання владою або службовим становищем), ст. 366 КПК (Службове підроблення) та свою відповідальність, як співробітника МНС, я особисто з метою недопущення в подальшому звинувачень в моїй неадекватній поведінці отримав того ж дня  висновок в Коростенській ЦМЛ щодо результатів медичного огляду, з метою виявлення стану алкогольного сп¢яніння.

Того ж самого дня (9. 06. 2012 р.) я прийшов до Киселевича В.В. додому та намагався врегулювати даний конфлікт в нормальних сусідських відношеннях, нащо  отримав тільки образи та погрози. Ніяких пропозицій щодо грошових компенсацій чи, як Володимир тепер висловлюється «подарунків» з мого боку квартир, машин, тощо я не пропонував.

Я, моя. Дружина та донька Єлизавета пройшли судово-медичне дослідження (обстеження ), де встановлено ступінь нанесення тілесних ушкоджень.

В суперечках, розголошеннях даної події серед громадськості та засобів масової інформації ні я, ні моя родина участі до сьогоднішнього дня не приймали.

До правоохоронних органів по виклику слідчого я з¢являвся лише  стосовно надання свідчень.

Можливо зі сторони моєї дружини і були ознаки емоційних словесних виражень (без образ та погроз) в сторону батька Володі, але ж це пов¢язано лише з тим, що мама в черговий раз намагалась захистити своїх дітей!!! Якби батько десять днів назад зумів провести справжню виховну роботу з сином, — я впевнений, що цього випадку ніколи би не сталося, адже велика дворова собака і сьогодні бігає тільки за хлопчиком Володею, і він спокійно бавиться в дворі , а окуляри надіває лише в присутності журналістів та відеокамер (маю реальні свідчення сусідів).  І проблеми із зором у хлопчика, як мені стало відомо вже є дуже давно, і тепер «пропаганда» загострення хвороби ока у дитини, — це лише провокація і більше нічого!!!

 Вважав би, що таке переслідування мене  та моєї родини з боку засобів масової інформації за «проханням» Киселевича В.В. може бути віднесено лише як скритий провокаційний фінансовий інтерес.

 20 липня 2012 року

Сергій Рудзік м. Коростень

Першоджерело "Мій Коростень"