Місто «еН» має зберегти статус міста обласного значення — наразі це, а не, де буде райцентр, тривожить владу багатьох подібних до Малина міст.
Якщо в процесі децентралізації ОТГ "підтягували" до міст обласного значення, то нині навпаки — всіх зганяють під протекторат нових районів.
Ось, як бачить ситуацію Олександр Солонтай, відомий фахівець у сфері місцевого самоврядування:
«Не дослухається команда Зеленського до звернення півтисячі лідерів місцевого самоврядування та експертів. Сьогодні влада відновила розгляд законопроекту про великі райони. Нагадаю, хочуть «засунути» всі міста, які зараз в райони не входять та 490 районів в 130 нових районів.
В результаті, отримаємо хаос на місцях та неефективне управління, адже будуть одночасно обиратися міськради та великі райради над ними, в додачу до існуючих ще вище обласних рад. На місці будуть одночасно керувати мери та голови районних державних адмінстрацій (РДА), в додачу до вже існуючих губернаторів (голів ОДА). Громада не розумітиме ще більше, хто і за що відповідає, хоча можна сказати, що люди вже в усьому цьому всьому заплуталися!
В результаті, що маємо? Замість будувати самоврядування людей, будуються криві вертикалі для перекидування відповідальністю між місцевими лідерами та державою! Замість процвітаючих міст та громад, буде нова криза та дискредитація крихких успіхів, досягнутих за минулі роки!
Дуже сумно, що політики не знайшли сил визнати помилку та неготовність реформи районного рівня та штовхають Україну до виборів районних рад, додаткових органів влади, які будуть плодити бюрократію та ускладнюватимуть людям життя!»
Це вже третя спільна заява міських, селищних, сільських голів, голів об’єднаних територіальних громад, місцевих депутатів, експертів з питань децентралізації влади та місцевого розвитку, а також інших лідерів місцевого самоврядуваннящодо необхідності оприлюднення кінцевого дизайну децентралізації
до моменту реорганізації районів.
Підписантом першої заяви є й Олексій Шостак, але вже були й друга, й третя, та дискурс в громаді з цього приводу відсутній. Навіть тема району згасла.
ПО ТЕМІ АМУ не погодила проєкт Постанови «Про утворення та ліквідацію районів»
ПО ТЕМІ Нові райони Житомирщини: територію поділили, а гроші – забули
Ось, для прикладу, чим переймаються в одному з міст Хмельницької області — Нетішин має зберегти статус міста обласного значення
Ми, підписанти цієї спільної заяви, представляючи органи місцевого самоврядування та організації, що працюють у сфері децентралізації та місцевого розвитку, а також незалежні експерти,
маючи на меті привернути увагу Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, послів країн Великої сімки в Україні, представництва ЄС в Україні, Спеціального представника уряду Німеччини з питань децентралізації та усіх членів Міжнародної донорської ради з питань реформи децентралізації̈ в Україні, яка протягом останніх п'яти років надала надзвичайно велику підтримку для цієї ключової для нашої країни реформи, а також широкої̈ громадськості до загроз для місцевого самоврядування, які матимуть місце у випадку ухвалення окремих Постанов та Законів України Верховною Радою України без попередньої публічної презентації цілісного бачення децентралізації командою Президента України Володимира Олександровича Зеленського з одночасним внесенням на розгляд парламенту законопроекту “Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації”, яким би мало бути покладено фундамент нового конституційного ландшафту для самоврядування та територіальної організації влади.
Ми вдячні Президенту України за відкликання першого внесеного ним до парламенту законопроекту #2598 та спільну ініціативу його Офісу, Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування, а також Міністерства розвитку громад та територій України щодо проведення широких публічних консультацій щодо змісту конституційної реформи в частині децентралізації.
В рамках першої зустрічі, з циклу публічних інклюзивних консультацій, “Через консенсус – до змін у Конституцію у частині децентралізації” нам вдалось домовитись про спільне бачення лідерами місцевого самоврядування результатів реформи, яке можна резюмувати наступними тезами:
1. Має бути лише два рівні місцевого самоврядування - базовий (місцева рада) та регіональний (обласна рада); Зміни в адміністративно - територіальному устрої базового рівня потребують згоди відповідних рад;
2. Префекти (чи урядники) мають мати домірний вплив і мати вичерпний перелік повноважень; Вони мають призначатись без участі Президента України і бути підзвітними Уряду; Облрада мусить мати власний повноцінний виконавчий орган, який вона призначає, а керівництво ради не має мусити здійснювати щорічну ротацію;
3. Лише суд, і ніхто інший, може призупиняти рішення органів місцевого самоврядування до моменту винесення ним кінцевого рішення, префект, як і кожен громадянин, може бути лише суб’єктом звернення до суду;
4. Мер має бути головною посадовою особою в муніципалітеті, і він має головувати на сесіях місцевої ради;
5. Місцева рада і мер у випадку висловлення недовіри один до одного, тим самим ініціюють перевибори як мера так і ради одночасно;
6. Повноваження місцевого самоврядування поділяються на власні, де діє повна автономія прийняття рішень щодо способів їх здійснення, та делеговані державою повноваження, де держава може встановлювати певні стандарти якості у випадку 100% фінансового забезпечення з державного бюджету;
7. 100% ПДФО має йти до бюджетів місцевого самоврядування;
8. Зміни до Конституції України мають розглядатися нерозривно з пакетом змін до законодавства, які мають бути ухвалені на реалізацію змін до Конституції.
З того часу ми вітали всі ініціативи Уряду, Міністерства розвитку громад та територій України, профільного комітету та окремих Народних депутатів України, які йшли на імплементацію цього консенсусу.
Але з огляду на те, що процес завершення першого і другого етапу реформи пішов не за базовим сценарієм, а без змін до Конституції України, і на те, що тимчасові перехідні рішення, які обіцяють лідери Слуг Народу, порушують вісім консенсусних пунктів, а також на те, що станом на зараз публічна позиція Президента України Володимира Зеленського, його команди та більшості у парламенті нам не відома, фінальне бачення концепції завершення децентралізації не відоме, зміст наступного законопроекту “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)” не відомий,внесення окремих проектів рішень щодо встановлення адміністративно-територіального устрою, в тому числі затверджений Кабміном проект постанови Верховної Ради України “Про утворення та ліквідацію районів”, та оголошення виборів до районних рад разом з виборами до інших органів місцевого самоврядування, зокрема проект постанови №3582 “Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році”, може законсервувати стару модель конституційного дизайну територіальної організації влади, але при цьому вже на новій адміністративно-територіальній основі, за якої від моменту ухвалення відповідних рішень та проведення виборів абсолютно всі громади будуть під районними радами та РДА, чого ніколи за часи незалежності не було.
Таким чином, може відбутись здійснення централізації влади, шляхом недоведення до логічного завершення процесу децентралізації, через голосування нового конституційного ландшафту. В такому сценарії існує ризик, що головними, після голів ОДА, в територіальних громадах будуть не мери, як то мало би бути, і навіть не мажоритарні Народні депутати України, які нині мають серйозні впливи, а – голови мегавеликих РДА, яких затверджуватиме Президент України.
Цей ризик в попередньому тексті змін до Конституції України був одним з тих факторів, які змусили нас робити дві попередні публічні спільні заяви. Він же змусив нас вчергове звертатись до Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Офісу Президента України, особисто до Володимира Зеленського й до наших західних партнерів з публічною заявою, що створення нового субрегіонального рівня та внесення відповідних змін в адміністративно-територіальний устрій та структуру органів місцевого самоврядування має відбуватися в логічний та послідовний спосіб, а не набором хаотичних кроків.
Реформа районного (субрегіонального) рівня повинна відбуватися після оприлюднення кінцевої архітектури децентралізації, що слід здійснити через фіналізацію консультацій, які розпочалися в лютому 2020 року, та закріпленням результату в законопроекті “Про внесення змін в Конституцію України, щодо місцевого самоврядування та територіальної організації влади”.
Реформа районів не може бути відірваною від загальної логіки реформи закріпленої в новому тексті Конституції України, при цьому зміст нового адміністративно-територіального устрою неможливо зрозуміти, розкрити та закріпити не тільки без змін в Конституцію, але й без пакету законопроектів, щодо внесення змін в Бюджетний, Податковий, Господарський кодекси, законодавство про місцеве самоврядування та державні адміністрації, або ж їх реорганізацію в інститут “префекта”, чи “урядника”.
Будь-яке відповідальне рішення має ґрунтуватися на системності та послідовності, а рішення про райони має базуватися на розумінні того, яку систему ми будуємо. Спочатку мають бути оприлюднені та зафіксовані всі проблемні питання, а саме повноваження районних державних адміністрацій, доля районних рад, бюджетні відносини, подальше розпорядження спільним комунальним майном територіальних громад та державним майном, що на їх балансі, тощо, а тільки потім повинні ухвалювати технічні рішення на виконання концепції.
З огляду на все вищенаведене, ми просимо Народних депутатів України відхилити проекти постанови, запропонований Кабінетом Міністрів України, “Про створення та ліквідацію районів”, а також проект постанови №3582 “Про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних в містах, сільських, селищних, міських голів, старост села, селища у 2020 році” та відправити їх на доопрацювання!
Ми закликаємо повернутися до консультацій щодо завершення формування спільного консенсусного бачення фіналізації децентралізації усіма зацікавленими сторонами, оперативне закінчити їх та оголосити кінцевий план завершення децентралізації, внісши відповідні законопроекти на розгляд Верховної Ради України, розкривши тим самим комплексне бачення місця та ролі районного рівня в реформі, а потім привести запропоновані проекти постанов у відповідність до вище перерахованих документів, поставивши крапку в дискусії.
***
Поділитися:
вологість:
тиск:
вітер:
.png){kind=small}
